Різні макроекономічні аспекти явища безробіття відмічені у його двох трактуваннях: неокласичному та кейнсіанському. Кейнсіанське пояснення пов'язує безробіття із сукупним попитом. Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на ідеї певної недосконалості ринку.Але якщо для класиків ця недосконалість породжена втручанням держави у дію ринкових сил,то для кейнсіанців,навпаки,причина недосконалості закладена у власне ринковому саморегулюванні. Фактично кейнсіанське трактування - це тлумачення циклічного безробіття,спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту. Кейнс показав, що „...об'єм зайнятості досконало визначеним чином поєднаний з об'ємом ефективного попиту”, а наявність „неповної зайнятості”, тобто безробіття, зумовлене обмеженність попиту на товари . Неефективний попит,у свою чергу,пояснюється заниженими доходами домогосподарств.Як відомо,кейнсіанські рекомендації щодо обмеження безробіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з боку держави. Неокласичному поясненні безробіття. Воно акцентує увагу на таких явищах, як жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції. Жорсткість зарплати. Ідея жорсткості зарплати є розвитком і конкретизацією ідеї класиків про завищеність зарплати. Жорсткість, тобто нездатність зарплати бути гнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайнятості, пояснюється принаймні трьома причинами: законодавством про мінімальну зарплату, монополізмом профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективності виробництва. За кейнсіанською теорією безробіття виникае через недостатній сукупний попит (мал):
де P – рівень цін;
Q - обсяг виробництва;
Qa - рівноважний обсяг виробництва в точці А;
Qb - рівноважний обсяг виробництва в точці В;
LA ~ зайнятість у точці А;
LB - зайнятість у точці В.
Сукупний попит у суспільстві визначае обсяг виробництва, а значить, i попит на робочу силу. Шляхом зниження заробітної плати вважають прихильники кейнсіанської Teopiї можна стимулювати значне шдвищення зайнятості. Засобом вщ безробіття вважаеться підвищення державних витрат чи зниження податків, що приводить до збільшення сукупного попиту i, отже, до збільшення попиту на робочу силу.
