АНТИШФЛЯЦІЙНА ПОЛ1ТИКА - це сукупність заходів держави, спрямованих на встановлення відповщності між темпами зростання грошової маси i темпами зростання благ.
Антишфляційні заходи можуть застосовуватися тільки до відкритої інфляції. Приховану інфляцію необхідно спочатку перетворити на відкриту i лише потім розробляти заходи боротьби з нею.
Інфляцію не можна повністю ліквідувати, оскільки вона обумовлена циклічним характером розвитку ринкової системи.
Основним завданням макроекономічного регулювання є - підтримка повної зайнятості при стабільності рівня цін.
Антиінфляційна політика мае два види: -адаптивна політика (политика градуювання); -активна політика (шокова терапія).
АДАПТИВНА ПОЛ1ТИКА проявляеться у пристосуванні до умов інфляції, у пристосуванні до негативних наслідків, поступовому зниженні темпів зростання грошової маси. Адаптивна антишфляційна політика дае позитивні результати за умови, що темпи приросту грошової маси та рівня цін не перевищують 20-30% на рік.
Основні заходи адаптивної політики: => Стабілізація інфляційних очікуванъ. => Поступове обмеження грошової пропозиції. ==> індексація грошових доходів населення => Застосування політики «цін та доходів» (уряд або заморожуе ціни i номінальні доходи, або «прив'язуе» зростання рівня цін до зростання заробтної плати, а зростання заробтної плати - до підвищення продуктивності праці. Політика цін i доходів може бути ефективною, якщо вона пролонгована у чaci, але це створює небезпеку перетворення відкритої інфляції на приховану. => Укладання договорів з підприємцями та профпілками про темпи зростання цін та заробітної плати.
АКТИВНА АНТИШФЛЯЩЙНА ПОЛ1ТИКА (шокова терапія) - базується на різкому скороченні темпів зростання грошової маси, особливо прийнятна в умовах гіперінфляци).
Основні заходи активної антитфляцшної полшики:
1. Заходи загального характеру:
=> контроль за грошовою масою; => заборона емісійного фінансування Державного бюджету; => проведення грошової реформи конфіскаційного типу; => стабілізація інфляційних очікувань; => структурна перебудова; => регулювання валютного курсу; => підвищення ступеня товарності економіки; ^ приватизация; засоби збільшення норми заощаджень та зменшення ixньої ліквідності
2. Заходи, спрямоваш проти шфляци попиту:
=> зменшення державних витрат; => збільшення податків; => скорочення дефіциту Державного бюджету; => стабілізація валютного курсу.
3. Заходи, спрямоваш проти шфляци витрат:
=> стримування зростання факторних доходів та цін; => зниження податків на бізнес та прибуткового податку в рамках «економіки пропозиції» (уряд повинен проводити такі заходи, яю сприяють зсуву довгострокової кривої сукупної пропозиції (AS) вправо без iї руху вгору (AS).