Модель Солоу враховує вплив трьох факторів:
- капіталоозброєнності (k=K/L);
- зростання населення (∆L);
- технологічного прогресу (Т.П.).
За моделлю Р.Солоу існує стійкий рівень капіталоозброєнності (k*), який визначає економічну динаміку s/σ=k*/f (k*)
s – норма заощаджень , σ- норма амортизації , k* - стійкий рівень капіталоозброєності , f(k*) – продуктивність праці за стійкогорівня капіталоозброєнності
Джерелами економічного зростання за Солоу є
А) Зростання капіталоозброєності (k), яке залежить від зростання норми заощаджень (s). Але зростання норми заощаджень не може бути постійним, оскільки заощадження (S) обмежують споживання (С).Солоу сформулював «золоте правило» (при визначенні норми заощаджень критерієм повинна бути максимізація добробуту суспільства, тобто якнайбільше споживання), яке виконується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації — σ): МРК=σ
б) Зростання населення ( tL - темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності:
∆K=I/L - (σ + tL)*k
де І/L - інвестиції на одного працюючого;
σ - норма амортизації;
tL - темп зростання населення;
k - капіталоозбросність.
в) Технологічний прогрес є джерелом постійного зростання як продуктивності праці (у), так і загального продукту (Y).
Якщо ефективність виробництва (Е) під впливом технологічного прогресу змінюється з темпом (g), то продуктивність праці змінюється з тим же темпом, а загальний обсяг виробництва зростає з темпом tL+g:
Y=(tL+g)y0L
y0 — базова продуктивність праці.
Модель економічного зростання Р. Солоу зображена на графіку
k - капіталоозброєність одиниці праці з постійною ефективністю;
k* - стійкий стан капіталоозбросності, за якого σk = І, тобто величина капіталу, що вибуває (σk), дорівнює капіталу, що інвестується (І = s f(k));
σ — норма амортизації;
tL — темп зростання населення;
g — темп зростання ефективності виробництва під впливом
технологічного прогресу
