Ф1СКАЛЬНА ПОЛ1ТИКА - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат, направлених на забезпечення повної зайнятості, рівноважного платіжного балансу та економічного зростання за умов виробництва неінфляційного ВВП. Ochobhі функції фіскальної полігики:
Вплив на стан господарської кон'юнктури, Перерозподіл національного доходу, Нагромадження необх1дних pecypciв для фінансування соціальних програм, Стимулювання економічного зростання,
Підтримка високого рівня зайнятості.
Сукупний попит у замкненій економіці(без урахування зовнішнього ринку)складається з двох компонентів:споживання С і інвестиції I. Інвестиції створюються заощадженнями S. Відповідність заощаджень інвестиціям забезпечується на ринку заощаджень(інвестицій), де попит і пропозиції врівноважуються. Формалізуємо класичну гіпотезу щодо тих процесів, які відбуваються на цьому ринку:
Y = C + I
Y = C + S
I = S
За класичною моделлю, вирішальну роль у встановленні рівноваги на цьому ринку відіграє ставка процента. Вважається, що завжди існує процент i, який урівноважить попит і пропозицію.
Заощаджнення є ф-цією процента і реального продукту. Залежність між ними пряма: чим вищий процент і більший реальний продукт, тим більші заощадження: S=S(i, Yr ); dS/di>0; dYr /di<0.
Ставка процента визначає розподіл доходів домогосподарств на поточне й очікуване у майбутньому споживання. Збільшення споживання у майбутньому передбачає, що в поточному періоді споживач відмовиться від витрачання частини своїх доходів і перетворить їх на заощадження. Останні принесуть йому процент. Чим вищий цей процент, тим більше він спонукає до додаткових заощаджень, оскільки це є запорукою збільшення споживання в майбутньому.
Інвестиції залежать від рівня процента (i), а функція інвестицій спадною: чим вищий процент, тим нижчий попит на інвесатиції:I=I(i); dY/di<0.
Зворотна залежність між інвестиціями і процентом пояснюється тим, що збільшення процента за кредит робить частину проектів неприбутковими. Адже той, хто реалізує проект, має відшкодувати процент з отриманого прибутку.
Роль процентної ставки і в класичній моделі зводиться до того, що частина сукупного попиту(реального доходу), що була вилучена з обігу як попит на товари завдяки заощадженням, знову стає його частиною у вигляді попиту на інвестиційні товари. Рівновага на ринку заощаджень(інвестицій) передбачає рівність: S=I; S(i, I)=I(i).
Графічно це має такий вигляд:
1. Графік ілюструє пряму залежність
між заощадженнями і ставкою процен-
та та обернену залежність між інве-
стиціями і ставкою процента.
2. У результаті взаємодії попиту на
інветиції і пропозиції заощаджень
встановлюється рівноважнй процент
і досягається відповідність інве-
стицій і заощаджень:S=I.
Якщо зростатиме схильність до заощаджень, лінія заощаджень зрушиться паралельноправоруч, і рівноважна ставка процента зменшиться. Якщо ж зростатиме схильність до інвестицій, то праворуч зрушиться саме лінія інвестицій, і рівноважна ставка процента зросте.
У класичній моделі рівноважна ставка процента не визначає обсягів пропозиції чи попиту, але вона впливає на розподіл цього попиту на дві частини:споживання С і інвестиції I. Маючи функції С та I і склавши їх, можна отримати ф-цію сукупного попиту.