Тонкий шар рідини прилипає до поверхні тіла й рухається з ним як одне ціле, захоплюючи за собою через внутрішнє тертя наступні шари. У міру видалення від поверхні тіла швидкість шарів стає усе менше й, нарешті, на деякій відстані від поверхні рідина буде не збурена рухом тіла. Таким чином, тіло виявляється оточеним шаром рідини зі швидкістю, яка змінюється всередині цього шару досить швидко. Цей шар називається пограничним. У ньому діють сили в’язкого тертя, які в остаточному підсумку прикладені до тіла й приводять до виникнення лобового опору.
67.
