Предмет ОСПО- це система знань, про компетенцію та засади (принципи) судової правохоронної та правозахисної діяльності, про напрямки і завдання державних органів і служб у сфері охорони та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також про взаємодію між ними і державними органами різних його влади.
Систему курсу ОСПО складають 3 розділи:
1. судова влада в Україні
2. система правоохороних органів в Україні
3. правозахисні органи в Україні
2.Поняття правоохоронної діяльності, правоохоронного органу.
Правоохорона діяльність- форма реалізації функції держави, що має владний характер і полягає у захисті інтересів держави, безпеки суспільства, прав та свобод фізичних та юридичних осіб шляхом застосування примусових заходів.
Правоохороний орган- це орган державної влади на якій за конституцією та законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.
3.Поняття правоохоронної функції. Головні та допоміжні правоохоронні функції.
Правоохороні функції- основні напрями впливу на будь-які випадки порушення прав та законних інтересів фізичних осіб установлені в законій формі.
Головні функції:
- профілактична
- захисна
- охорона
- оперативно-розшукова
- розслідування злочину
- розгляд справ про адміністративні правопорушення
Допоміжні функції:
- контрольні
- дозмінна
- аналітична
- інформаційна
- нормотворча
- координаційна
4.Поняття оперативно-розшукової діяльності. Органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
Оперативно-розшукова діяльність- це система гласних і не гласних ,розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно технічних засобів.
Оперативно-розшукову діяльність здійснюють:
- МВСУ
- СБУ
- державна прикордонна служби України
- управління державної охорони
- органи і установи покарань та слідчих ізоляторів
5.Класифікація нормативних джерел курсу «Організація судових та правоохоронних органів».
Найвище місце нормативно-правових актів належить КУ розділ 2,7,8,12.
Друге місце займають юридичні угоди, які надані ВРУ.
- Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. 4651- VI, який складається з 11 розділів 46 глав, 614- статтей, який набув чинності 20 листопада 2012 р.
- ЗУ «Про судоустрій і статус судів» від 7 липня 2010р. №2453-VI. Складається з 12 розділів, 154 статтей.
- ЗУ «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. №1789-XII
- ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012р. №5076-VI
- ЗУ «Про нотаріат» від 2 вересня 1993р. №3425-XII
- ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990р. №563-
6.Конституційно – правове регулювання судової та правоохоронної діяльності.
7.Поняття судової влади. Форми реалізації судової влади.
Судова влада- це специфічна, самостійна та незалежна гілка державної влади , яка реалізується вповноваженими спеціальними органами,судами.
Судова влада в Україні здійснюється у формі конституційного,цивільного,господарського, адміністративного, кримінального судочинства.
8.Основні принципи судочинства.
1. законність
2. рівність усіх учасників судових процесів перед законом і судом
3. змагальність сторін
4. підтримання державного обвинувачення в суді прокурора.
5. забезпечення обвинуваченому право на захист
6. гласність судового процесу та його повне віксування.
9.Поняття судової системи України. Принципи побудови судової системи. Характеристика принципів побудови судової системи.
Судова система України- це сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації та діяльності, що здійснюють судову владу відповідно до їх компетенцій.
Принципи побутови судової системи:
- Принцип територіальності. Означає ,що діяльність суду поширюється на певну територію.
- Принцип спеціалізації. Виходить з того , що певний суд розглядає лише ті категорії справ, які належать до його юрисдикції.
- Принцип єдності судової системи виявляється у тому, що в Україні створено цілісну систему судів загальної юрисдикції, яка поєднує функціонування загальних і спеціалізованих судових гілок з існуванням єдиного найвищого судового органу.
10.Характеристика системи судів загальної юрисдикції.
У системі судів загальної юрисдикції діють загальні та спеціалізовані (господарські й адміністративні) суди.
Систему судів загальної юрисдикції складають:
- місцеві суди
- апеляційні суди
- вищі спеціалізовані суди
- Верховний суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
11.Поняття судового збору, платники судового збору, об’єкти справляння судового збору.
Судовий збір- це збір, що справляється на всій території України за поданням заяв, скарг до суду, за видачу судами документів.
Платники судового збору- громадяни України, особи без громадянства, іноземці, установи, підприємства, організації, юридичні та фізичні особи.
Об’єкти справляння судового збору.
Судовий збір справляється:
- за поданням до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
- за поданням до суду апеляційної і касаційної скарги на судові рішення,заяви про скасування рішень,заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- за видачу судами документів
- у разіі ухвалення судового рішення передбаченого законом «Про судовий збір».
12.Місцеві суди: види, склад, повноваження.
Види:
Загальні,господарські, адміністративні
Склад: складається з суддів місцевого суду,з числа яких призначаються голова та заступник голови суду.
Повноваження:розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин,а також інші справи,розглядають справи адміністративної юрисдикції, розглядають цивільні,кримінальні,адміністративні справи.
13.Правовий статус та порядок обрання слідчого судді.
14.Склад і структура Верховного Суду України. Вимоги до судді Верховного Суду України.
Склад: 48 суддів з числа яких обираються Голова ВСУ, перший заступник ГВСУ, чотири заступника ГВСУ.
Структура:
У ВСУ діють:
1. судова палата в адмін.справах
2. судова палата в господ.справах
3. судова палата в кримін.справах
4. судова палата в цивільних справах
Персональний склад судових палат визначається Пленумом ВСУ за пропозицією суддів ВСУ.
Судову палату очолює заступник ГВСУ, який одночасно є секретарем судової палати.
Вимоги: суддею ВСУ може бути особа , яка має стаж роботи на посаді судді не менше п’ятнадцяти років або суддею КСУ.
15.Статус і склад Конституційного Суду України.
Конституційний Суд України-це єдиний орган конституційної юрисдикції. Завданням є гарантування верховенства КУ як Основного Закону держави на всій території України.
Склад: КСУ складається з 18 суддів. Президент України, ВРУ та з’їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ.
Суддя призначається на 9 років без права бути призначеним повторно.
16.Порядок формування Конституційного Суду України. Вимоги до судді Конституційного суду України.
Вимоги:суддею може бути громадянин україни, який на день призначеня досяг 40 років,має вищу юридичну освіту,володіє державною мовою і проживає на Україні останії двадцять років.
17.Форми звернення до Конституційного Суду України.
1. Конституційне подання- це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акту неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до КУ вимогам статей 157-158 КУ.
2. Конституційне звернення- це письмове клопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення КУ та законівв України з м етою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина а також прав юридичної особи.
18.Суб’єкти звернення до Конституційного Суду України.
Субєктами звернення можуть бути: громадяни України,іноземці, особи без громадянства, юридичні особи.
19.Строки провадження у справах за конституційним поданням та конституційним зверненням.
Строки провадження у справах за конституційним поданням та конституційним зверненням не повинно перевищувати трьох місяців. Матеріали справ, щодо яких Конституційним судом України прийнято або дано висновок, зберігається в архіві Конституційного суду України сто років.
20.Вибори Голови Конституційного Суду України.
На першому спеціальному пленарному засіданні з числа суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування строком на 3 роки обирається Голова Конституційного Суду України. Він вважається обраним, якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду.
21.Вимоги до кандидата на посаду професійного судді. Особи, які не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді.
Вимоги:
1. рекомендована кваліфікаційною комісією
2. є громадянином України
3. не молодший 25 років
4. має вищу юридичну освіту
5. має стаж роботи не менше 3 років
6. проживає в Україні не менше як 10 років
7. володіє державною мовою.
Особи, які не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді.
1. визнані судом обмежено дієздатними або не дієздатними
2. які мають хронічні , психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судів.
3. які мають не зняту чи не погашену судимість.
22.Участь народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя. Вимоги до народних засідателів і присяжних. Порядок формування списку народних засідателів. Порядок формування списку присяжних.
Народним засідателям, присяжних є громадяни України, який у випадках, визначених законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею, забезпечуючи згідно з КУ безпосередньо участь народу у здійснені правосуддя.
Народним засіданням присяжних може бути громадянин України, який досяг віку і постійно проживає на тереторії, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Порядок формування:
1. Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, встановленим у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.
2. Списки присяжних затверджуються не пізніше одного місяця з дня одержання подання голови суду і в той же строк надсилаються до суду, а також публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.
23.Громадяни, які не підлягають включенню до списку народних засідателів та присяжних.
1. визнані судом обмежено дієздатним або не дієздатним
2. які мають не зняту абоо не погашену судимісь
3. громадяни, які досягли 65 років
4. особи, які не володіють державною мовою.
24.Порядок призначення на посаду судді вперше. Порядок переведення судді на посаду до іншого місцевого суду.
Порядок призначення:
- подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
2) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;
3) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;
4) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
5) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
Особа, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше, складає кваліфікаційний іспит, який полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції даного суду. До складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які відповідають вимогам, встановленим законом, та подали необхідні документи.
Перше призначення на посаду професійного судді здійснюється Президентом України, а всі інші судді обираються безстроково Верховною Радою України.
Порядок переведення:
1.суддя може бути переведений до іншого суду за його письмовою заявою.
2. Переведення судді з одного місцевого суду до іншого місцевого суду області (регіону), здійснюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України.
25.Порядок обрання на посаду судді безстроково.
Обрання кандидата на посаду судді безстроково відбувається в такому порядку:
1) звернення кандидата на посаду судді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного Суду України та суддів спеціалізованих судів - до голів цих судів щодо рекомендації їх для обрання суддями безстроково;
2) підготовка матеріалів щодо обрання кандидата суддею безстроково з повідомленням про це в місцевих засобах масової інформації, газеті "Голос України" та направлення їх до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) надання рекомендації про можливість обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
4) подання Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;
5) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить розгляд питання про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково (далі - Комітет Верховної Ради України), подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення щодо рекомендації або нерекомендації кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;
6) прийняття Верховною Радою України рішення щодо обрання кандидата або відмови йому в обранні на посаду судді безстроково.
26.Статус Вищої ради юстиції.
Правовою основою організації та діяльності цього органу є Конституція України , Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року.
Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
27.Склад і порядок формування Вищої ради юстиції.
Склад:
Відповідно до Конституції України ВРЮ складається з 20 членів. По три представники обираються Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ; усеукраїнська конференція працівників прокуратури обирає двох членів. До складу цього інституту також входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Порядок формування: у процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок дозволяє виключити домінуюче становище якоїнебудь гілки влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.
28.Повноваження Вищої ради юстиції.
До основних повноважень належать такі.
1. Внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
2. Розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
3. Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.
4. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.
29.Вимоги до членів Вищої ради юстиції. Засідання Вищої ради юстиції.
Вимоги: На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.
Засідання: вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів Вищої Ради юстиції від її конституційного складу.
30.Види стягнень, які накладає Вища рада юстиції.
Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів".
Вища рада юстиції може накласти на цих суддів дисциплінарне стягнення - догану.
31. Організаційні форми суддівського самоврядування.
1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України.
2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
2) ради суддів відповідних судів;
3) конференції суддів відповідних судів;
4) Раду суддів України;
5) з'їзд суддів України.
32.Статус і склад і порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Склад:
1) шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України;
2) дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
3) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;
4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
5) одна особа, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України.
Статус:
Правовий статус ВККС визначається такими суттєвими моментами. По-перше, ВККС - постійно діючий орган у системі судоустрою. По-друге, Комісія є невід'ємним елементом судової гілки влади, яка виконує специфічні внутрішні завдання судової влади і при цьому взаємодіє з іншими органами держави у випадках і порядку, визначеному законом. По-третє, Комісія є незалежною від будь-яких зовнішніх впливів при виконанні покладених на неї законом повноважень. По-четверте, більшість членів ВККС складають судді, що відповідає міжнародним стандартам.
Порядок формування:
1. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням.
2. Міністр юстиції України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.
3. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм розпорядженням.
4. Голова Державної судової адміністрації України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.
5. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення.
6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.
33.Статус Державної судової адміністрації України. Порядок призначення і звільнення Голови Державної судової адміністрації України.
Статус:
1. Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
2. Державна судова адміністрація України підзвітна з'їзду суддів України.
3. Територіальні управління Державної судової адміністрації України утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
4. Посадові особи Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь є державними службовцями.
5. Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
Призначення і звільнення: Державну судову адміністрацію очолює Голова Державної судової адміністрації України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України в порядку, встановленому для призначення керівників центральних органів виконавчої влади, за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим з Радою суддів України. Голова Державної судової адміністрації України може бути звільнений з посади також за рекомендацією з'їзду суддів України.
34.Статус і завдання Національної школи суддів України .
Завдання:
1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді;
2) підготовку суддів:
яких призначено на посаду судді вперше;
яких обрано на посаду судді безстроково;
яких призначено на адміністративні посади в судах;
3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації;
4) підготовку працівників апаратів судів;
5) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства;
6) вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів;
Статус:
1. Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту.
2. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
3. Національну школу суддів України очолює ректор, який призначається на посаду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Проректори Національної школи суддів України призначаються на посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за поданням ректора Національної школи суддів України.
35.Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів. Вид дисциплінарного стягнення, який застосовується до суддів.
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:
1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;
2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
До суддів може застосовуватись дисциплінарне стягнення у виді догани.
36.Функції прокуратури.
Функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
37.Система органів прокуратури. Порядок призначення і звільнення з посади Генерального прокурора України.
Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також міські, районні, міжрайонні, спеціалізовані прокуратури на правах районних.
Призначення та звільнення: Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою ВРУ та звільняється з посади Президентом України. Генеральний прокурор України не менше одного разу на рік інформує ВРУ про стан законності. ВРУ може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Підстави для видання указу ПУ про звільнення з посади:
1. Втрата громадянства
2. Внесення обвинувальним вироком щодо Ген. Прок.
3. Смерть
4. Якщо стан здоров'я не дозволяє виконувати покладені на нього обов'язків
5. За власним бажанням
6. Закінчення строку, на який був призначений
7. Винесення вироку недовіри з боку ВРУ.
38.Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих прокуратури.
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.
39.Акти прокурорського реагування.
Подання прокурора - акт прокурорського реагування, що має на меті усунення порушень закону, їх причин і умов, що їм умов.
Постанова прокурора є одним із поширених актів прокурорського реагування.
Протест прокурора - один із основних правових засобів реагування прокурора на виявлені порушення закону.
40.Поняття і функції міліції.
Міліція в Україні — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Функції:
- оперативну
- профілактичну
- оперативно-розшукову
- кримінально-процесуальну
- виконавчу
- охорону.
41.Підрозділи міліції. Вимоги до кандидатів на службу до міліції.
Підрозділи:
- кримінальна міліція
- транспортна міліція
- міліція охорони
- судова міліція
- спеціальна міліція
- внутрішня міліція
Вимоги:
На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку , мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до одного року.
Стосовно осіб, які претендують на службу в міліції, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" .
42.Завдання Служби безпеки України.
Завдання: Завдання СБУ визначені у ст. 2 Закону України “Про Службу безпеки України” (далі — Закону), відповідно до вимог якої на СБУ покладається в межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.До завдань СБУ належать також попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
43.Функції органів доходів і зборів.
Функції:
- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
- Надають адміністративні послуги платникам податків, зборів платежів.
- Здійснюють контроль за додержанням виконавчими органами сільських і селещих ряд порядку прийняття та обліку податків і зборів від платників,своєчасністю і повнотою перерахування зазначених сумм до бютжету.
- Реєструють та ведуть облік платників податків,осіб, які здійснюють операції з товарами,що перебувають під митним контролем, обєктів оподаткування та обєктів повязаних з оподаткуванням,проводять диференціацію платників податків.
- Забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.
44.Структура і завдання податкової міліції.
Структура:
Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів ДПС України, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завдання:
До завдань податкової міліції належать:• запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення-• розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів-• запобігання корупції в органах ДПС України та виявлення її фактів-• забезпечення безпеки діяльності працівників органів ДПС України, їх захисту від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.
45.Органи досудового розслідування. Форми досудового розслідування.
1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) с слідчі підрозділи:
1) органів внутрішніх справ;
2) органів безпеки;
3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
4) органів державного бюро розслідувань.
Форми досудового розслідування:
1.форма дізнання - Дізнання – це одна з форм досудового розслідування, яка представляє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність слідчого, співробітників інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, що полягає в провадженні досудового розслідування кримінальних проступків, з метою досягнення завдань кримінального судочинства.
2.досудове слідство.
46.Призначення та завдання Національної гвардії України.
Призначення та завдання:
1. Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними
функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для
виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян,
суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського
порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними
органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення
терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань
(груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
2. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі
Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного
конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань
територіальної оборони.
47.Загальна структура та чисельність Національної гвардії України.
1. До складу Національної гвардії України входять:
1) головний орган військового управління Національної гвардії України;
2) оперативно-територіальні об’єднання Національної гвардії України;
3) з’єднання, військові частини і підрозділи, вищі навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади, що не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань Національної гвардії України.
2. Організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об’єднань Національної гвардії України), військових частин (підрозділів) з охорони важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, з’єднань, військових частин і підрозділів з охорони громадського порядку, підрозділів (загонів) спеціального призначення, військових частин оперативного призначення, авіаційних військових частин, військових частин і підрозділів зв’язку, органів і підрозділів забезпечення, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів, установ.
48.Правовий статус Державної прикордонної служби України.
Державна прикордонна служба України- це правоохоронний орган спеціального призначення. Вона є правонаступником Прикордоних військ Укріїни та створена на їх основі, відповідно до ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р.
49.Завдання Державної Прикордонної служби України.
На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
50.Основні принципи діяльності Державної Прикордонної служби України.
Принципи:
законність;
повага і дотримання прав та свобод людини та громадянина;
позапартійність;
безперервність;
поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності;
єдиноначальність; колегіальність при розробці важливих рішень;
взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні покладених на Державну прикордонну службу України завдань;
відкритість для демократичного цивільного контролю.
51.Загальна структура та чисельність Державної прикордонної служби України.
Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;
Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;
органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;
розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Загальна чисельність Державної прикордонної служби України становить 50000 осіб, у тому числі 42000 військовослужбовців.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, органи охорони державного кордону та інші органи, зазначені у частині першій цієї статті, є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті.
У системі Державної прикордонної служби України є також навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення.
52.Голова Державної Прикордонної служби України.
Керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює Голова Державної прикордонної служби України. Голова Державної прикордонної служби України несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.
Голову Державної прикордонної служби України призначає на посаду Президент України за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє його повноваження на цій посаді. Голова Державної прикордонної служби України має заступників, які призначаються Президентом України за поданням Голови Державної прикордонної служби України.
53.Статус і призначення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Військова служба правопорядку у Збройних Силах України - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях , військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх розкриття і припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
54.Правова основа та принципи діяльності Служби правопорядку у Збройних Силах України.
Служба правопорядку у своїй діяльності керується Конституцією України , цим Законом та іншими виданими у відповідності з ними нормативно-правовими актами.
Діяльність Служби правопорядку будується на принципах законності, поваги до особи, її прав і свобод, соціальної справедливості, централізованого керівництва та єдиноначальності, взаємодії з громадськістю.
55.Основні завдання Служби правопорядку у Збройних Силах України.
Основними завданнями Служби правопорядку є:
1.виявлення причин, передумов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об'єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини ;
2.запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України;
3.участь в охороні військових об'єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;
4.провадження у встановленому законом порядку дізнання у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини;
5.захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших злочинних посягань;
6.забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів;
56. Поняття адвоката, адвокатської діяльності, адвокатури України:
Адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
57. Принципи адвокатської діяльності:
-верховенство закону,
-добровільність,
-незалежність,
-самоврядування,
- демократизм,
-колегіальність,
- гуманізм,
- гласність,
- конфіденційність.
58. Організаційні форми здійснення адвокатської діяльності:
Здійснюватися у трьох формах. Адвокат вправі:
1) займатися адвокатською діяльністю індивідуально
2) відкрити своє адвокатське бюро
3) об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори й інші адвокатські об’єднання.
- індивідуальна робота адвоката;
- адвокатське бюро;
- адвокатські колегії;
- адвокатські фірми;
- адвокатські контори;
- інші адвокатські об’єднання.
59. Правовий статус адвоката:
Правовий статус адвоката - це положення, що надає адвокату певне коло прав та обов'язків, що дозволяє йому максимально ефективно виконувати свої функції.
Для отримання правового статусу адвоката в Україні, далі необхідно здати кваліфікаційний іспит, що підтверджує теоретичну і практичну підготовку, а також пройти стажування, що підтверджує його готовність до самостійної адвокатської практики. Обов'язкова умова отримання правового статусу адвоката - прийняття присяги адвоката України. Цією присягою юрист приймає на себе зобов'язання по дотриманню всіх принципів і засад здійснення адвокатської практики. Тільки після всіх цих процедур, юрист отримує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і з цього часу може вважатися повноцінним адвокатом.
Правовий статус дає адвокату вагомі переваги перед звичайними юристами в частині професійної діяльності і наділяє широкими повноваженнями, які необхідні для максимально ефективного захисту клієнта. Саме тому, для забезпечення надійного захисту ваших прав та інтересів, збереження часу, майна, а дуже часто - і власної свободи, необхідно звертатися тільки до теперішнього висококваліфікованому адвокату.
60. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката:
Вимоги щодо несумісності (ст. 7 Закону)
Несумісною з діяльністю адвоката є:
1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції":
2) військова або альтернативна (невійськова) служба;
3) нотаріальна діяльність;
4) судово-експертна діяльність.
61. Гарантії адвокатської діяльності:
1) орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону.
2) повідомлення про підозру адвоката у вчинені кримінального правопорушення може бути здійсненим виключно Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором АРК, області, міст Києва та Севастополя.
3) забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката, або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвок.діяльності згідно із законом.
4) життя, честь ы гідність адвоката та членів його сім’ї, їх майно перебуває під охоронною держави.
62. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень:
1) попередження.
2) зупинення права на строк від одного місяця до одного року.
3) для адвокатів України- позбавлення права на заняття адвок. діяльністю з наступним виключенням з єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав виключенням з єдиного реєстру адвокатів України.
Строк застосування дисциплінарних стягнень:
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
63. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:
1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.
Строк повноважень голови, заступників голови, секретаря і членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури становить п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою, заступником голови, секретарем або членом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.
- розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;
- узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;
- виконує інші функції відповідно до Закону.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, по одному представнику від кожного регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з’їздом адвокатів України.
64. Правовий статус Державної пенітенціарної служби:
Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) — є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
Завдання ДПС:
- реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
- Внесення пропозицій щодо формування держ. Політики у сфері виконяння кримін. Покарань.
- Забезпечення формування системи наглядових, соціальних виховних заходів, які застосовують до засуджених та осіб, узятих під контроль.
65. Правовий статус Державної архівної служби.
Державна архівна служба України (ДПтС України) — є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання архівної справи.
Завдання архіву
-(розділ має містити формулювання основних завдань (напрямків
діяльності) і функцій, які характеризють діяльність архіву і ступінь його
самостійності у вирішенні тих чи інших питань, пов’язаних із виконанням
основних завдань (забезпеченням напрямків діяльності);
Права архіву:
-(розділ має містити перелік прав, наданих архіву, необхідних для
реалізації покладених на нього функцій, наприклад:
-“вимагати від структурних підрозділів установи передавання на
зберігання документів, оформлених згідно з чинним законодавством”;
-“повертати структурним підрозділам установи на доопрацювання
документи, оформлені з порушенням встановлених вимог”;
-“давати структурним підрозділам установи рекомендації з питань, що
входять до компетенції архіву”;
Склад документів архіву:
-(у цьому розділі конкретизуються види документів, які передаються до
архіву з урахуванням специфіки діяльності установи, організації. До складу
документів включається аудіовізуальна та інша документація на спеціальних
носіях у разі її створення);
Правовий статус архіву визначається керівництвом установи (закладу).
3. У своїй діяльності архів керується Конституцією і законами України,
актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими
нормативними актами, рекомендаціями Державної архівної служби України та
положенням про архів установи (закладу), яке розробляється на підставі цього
Примірного положення та погоджується з відповідною державною архівною
установою, затверджується керівником установи (закладу).
66. Правовий статус Державної виконавчої служби:
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції Україн і здійснює виконання рішень судів третейських судів та інших органів, а також посадоих осіб відповідно до законуЗавданням державної виконавчої служби України є своєчасне, повне неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Органами державної виконавчої служби є:
1) Департамент держ. викон. Служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішенью
2) управління держ. Викон. Служби Головного управління юстиції України в АРК, головних управліню юстиції в обл. , містах Києві та Севастополя,до складу якого входять відділи примусового виконання рішень.
67. Правовий статус Державної реєстраційної служби:
Державна реєстраційна служба України є центральним органом вик. Влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра юстиції, який реалізує державну політику з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Основні завдання:
1) реалізація державної політики з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та іх обмежень, юридичних та фізичних осіб,інших громадських формувань.
2) внесення на розгляд Міністра юстиції пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
68. Правовий статус Державної служби захисту персональних даних:
Державна служба України з питань захисту персональних даних (ДСЗПД України)- є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних.
ДСЗПД України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, наказами Міністерства юстиції України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України, а також у своїй діяльності використовує рекомендації міжнародних організацій щодо захисту персональних даних.
Основними завданнями ДСЗПД України є:
1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних;
2) реалізація державної політики у сфері захисту персональних даних;
3) контроль за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних;
4) здійснення міжнародно-правового співробітництва у сфері захисту персональних даних.
69. Правовий статус Державної кримінально-виконавчої служби:
Державна кримінально- виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та првоохоронні функції і складається з центрального органу вик. Влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його тереторіальних органів управління, установ, виконання покарань, створення для забезпечення виконання завдань державної кримінально- виконавчої служби України.
70. Правовий статус кримінально-виконавчої інспекції:
Кримінально-виконавча інспекція - це один із органів виконання покарань.
Кримінально-виконавчі інспекції створюються відповідними управліннями (відділами) Державного департаменту України з питань виконання покарань. У своїй діяльності кримінально-виконавчі інспекції керуються Конституцією України, іншими законами та наказами Департаменту. Положення про кримінально-виконавчу інспекцію затверджується центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань. Органи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп.
На Державну кримінально- виконавчу службу україни покладаються завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
71.Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії.
нотаріат- це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення натаріальнихх дій в Україні покладаються на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю. У населених пунктах , де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів МС. Вчинення нотаріальних дій за кордом покладаються на консульські установи України.
72. Правовий статус нотаріуса:
Нотаріус- уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, освідчує права, а також факти, що мають юрид. Значення.
Нотаріусрм може бути громадянинн України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менш як 6 років, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю,перебувати на державній службі.
73. Нотаріальна таємниця:
Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
74. Права нотаріуса:
- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
- одержувати плату за надання консультацій правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання додаткових інформаційно-технічних послуг;
- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.
75. Правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та порядок її роботи:
Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України. Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України. На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складання не раніш як через рік.
76.Платники судового збору, об’єкти справляння судового збору, поняття судового збору.
Судовий збір- це збір, що справляється на всій території України за поданням заяв, скарг до суду, за видачу судами документів.
Платники судового збору- громадяни України, особи без громадянства, іноземці, установи, підприємства, організації, юридичні та фізичні особи.
Об’єкти справляння судового збору.
Судовий збір справляється:
- за поданням до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
- за поданням до суду апеляційної і касаційної скарги на судові рішення,заяви про скасування рішень,заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- за видачу судами документів
- у разіі ухвалення судового рішення передбаченого законом «Про судовий збір».
77.Нормативні джерела курсу «Організація судових та правоохоронних органів». Їх
Класифікація: Найвище місце нормативно-правових актів належить КУ розділ 2,7,8,12.
Друге місце займають юридичні угоди, які надані ВРУ.
- Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. 4651- VI, який складається з 11 розділів 46 глав, 614- статтей, який набув чинності 20 листопада 2012 р.
- ЗУ «Про судоустрій і статус судів» від 7 липня 2010р. №2453-VI. Складається з 12 розділів, 154 статтей.
- ЗУ «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. №1789-XII
- ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012р. №5076-VI
- ЗУ «Про нотаріат» від 2 вересня 1993р. №3425-XII
- ЗУ «Про міліцію» від 20 грудня 1990р. №563-
78. Система судів загальної юрисдикції:
Відповідно до Конституції України та ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" систему судів загальної юрисдикції складають:
o місцеві суди;
o апеляційні суди;
o вищі спеціалізовані суди;
o Верховний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди
Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.
Першою інстанцією є місцеві суди, які розглядають і вирішують справи по суті, приймаючи постанови, ухвали, вироки чи рішення.
До другої апеляційної інстанції відносяться апеляційні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, господарські, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення за апеляціями (апеляція - форма оскарження рішень, які не набрали законної сили) на вироки, рішення, ухвали, постанови суду першої інстанції.
Судами третьої касаційної інстанції (касація - форма оскарження рішення, яке набрало законної сили) є вищі спеціалізовані суди, які розглядають справи за касаційними скаргами.
Суди загальної юрисдикції створюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністерства юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого апеляційного суду.
79. Характеристика місцевих судів: види, склад, повноваження:
Види:
Загальні,господарські, адміністративні
Склад: складається з суддів місцевого суду,з числа яких призначаються голова та заступник голови суду.
Повноваження:розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин,а також інші справи,розглядають справи адміністративної юрисдикції, розглядають цивільні,кримінальні,адміністративні справи.
Місцевими загальними судами в Україні, які розглядають цивільні та кримінальні справи, є районні, районні в містах, міські і міжрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
Загальні місцеві суди
Загальні місцеві суди (суди першої інстанції) знаходяться у містах, районах, містах обласного значення та районах у містах. Загальна кількість
Господарські місцеві суди[Господарські місцеві суди розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці АР Крим та містах Києві та Севастополі.
Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови і заступника голови суду. У місцевому суді, у якому кількість суддів перевищує п’ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
80. Порядок обрання та правовий статус слідчого судді:
81. Порядок формування списку народних засідателів. Порядок формування списку
присяжних. Вимоги до народних засідателів і присяжних:
Народним засідателям, присяжних є громадяни України, який у випадках, визначених законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею, забезпечуючи згідно з КУ безпосередньо участь народу у здійснені правосуддя.
Народним засіданням присяжних може бути громадянин України, який досяг віку і постійно проживає на тереторії, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Порядок формування:
1. Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, встановленим у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.
2. Списки присяжних затверджуються не пізніше одного місяця з дня одержання подання голови суду і в той же строк надсилаються до суду, а також публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
82. Категорії громадян, які не підлягають включенню до списку народних засідателів та присяжних:
Не можуть бути народними засідателями особи:
1. визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними;
2. що мають хронічні психічні або інші захворювання, які перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
3. які мають не зняту або непогашену судимість.
6. особи, які не володіють державною мовою.
83. Порядок формування і склад Вищої ради юстиції.
Склад:
Відповідно до Конституції України ВРЮ складається з 20 членів. По три представники обираються Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ; усеукраїнська конференція працівників прокуратури обирає двох членів. До складу цього інституту також входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Порядок формування: у процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок дозволяє виключити домінуюче становище якоїнебудь гілки влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.
84. Форми досудового розслідування. Органи досудового розслідування:
1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) с слідчі підрозділи:
1) органів внутрішніх справ;
2) органів безпеки;
3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
4) органів державного бюро розслідувань.
Форми досудового розслідування:
1.форма дізнання - Дізнання – це одна з форм досудового розслідування, яка представляє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність слідчого, співробітників інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, що полягає в провадженні досудового розслідування кримінальних проступків, з метою досягнення завдань кримінального судочинства.
2.досудове слідство.
85. Форми суддівського самоврядування:
Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України.
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
2) ради суддів відповідних судів;
3) конференції суддів відповідних судів;
4) Раду суддів України;
5) з'їзд суддів України.
3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.
86. Види покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція:
Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт.
Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
87.Принципи побудови системи судів загальної юрисдикції.
Принципи побутови судової системи:
- Принцип територіальності. Означає ,що діяльність суду поширюється на певну територію.
- Принцип спеціалізації. Виходить з того , що певний суд розглядає лише ті категорії справ, які належать до його юрисдикції.
- Принцип єдності судової системи виявляється у тому, що в Україні створено цілісну систему судів загальної юрисдикції, яка поєднує функціонування загальних і спеціалізованих судових гілок з існуванням єдиного найвищого судового органу.
88. Форми участі народу у здійсненні правосуддя:
Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Народні засідателі і присяжні під час участі у здійсненні правосуддю так само, як і професійні судді, незалежні і підкоряються тільки Конституції і закону. Питання про те, в яких справах правосуддя здійснюється за участю народних засідателів і присяжних, деталізується у процесуальному законодавстві.
89. Підстави звільнення судді органом, який його призначив або обрання:
1. Вища рада юстиції вносить подання Президентові України про звільнення судді з посади в разі закінчення строку, на який його призначено, якщо:
1) суддя за повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своєчасно не подав без поважних причин заяву про обрання його на посаду судді безстроково;
2) щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково,
2. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади у зв'язку з закінченням строку призначення із зазначенням дати, з якої суддя має бути звільнений.
3. Суддя звільняється з посади Президентом України,
4. Якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може виконувати свої повноваження із здійснення правосуддя з наступного дня після закінчення строку, на який його було призначено.
5. Суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п'яти років.
90.Склад, повноваження і порядок формування Вищої ради юстиції.
Склад:
Відповідно до Конституції України ВРЮ складається з 20 членів. По три представники обираються Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом суддів України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ; усеукраїнська конференція працівників прокуратури обирає двох членів. До складу цього інституту також входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Порядок формування: у процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок дозволяє виключити домінуюче становище якоїнебудь гілки влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.
До основних повноважень належать такі.
1. Внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
2. Розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
3. Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.
4. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.
