Сонет (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, точніше з двох катренів та двох терцин.
Час створ. сонету пов’яз. із поетичними здобутками сицилійської школи поетів. Качуровський класифікував сонети: італійсько-французький, англійський (шекспірівський: 3 катрени і 1 дистих), німецько-російський - канонічні форми сонета. У суч літ-ві про сонет говорять як про тип строфи.
Крім цього, є ще неканонічні форми сонета:
— «хвостаті сонети» («сонет з кодою»), тобто з додатковим рядком;
— перевернуті сонети, що починаються двома тривіршами;
— суцільні — побудовані на двох римах;
— «безголові» — з одним чотиривіршем і двома тривіршами;
— «кульгаві», в яких останні рядки чотиривіршів усічені;
— напівсонети — один чотиривірш і один тривірш.
Віршовий твір з п'ятнадцяти сонетів зветься вінком сонетів.
53.
