93. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

Відповідно до ст. 477 КПК кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень передбачених КПК.
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
У справах приватного обвинувачення потерпілий здійснює обвинувачення в суді особисто або через свого закон, представника. В цих справах дізнання і досудове слідство не проводяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим (підсудним). Примирення може статися лише до видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Якщо особа, щодо якої порушено справу в порядку приватного обвинувачення, в свою чергу подасть заяву про зустрічне обвинувачення, суд може прийняти рішення про порушення справи по зустрічному обвинуваченню та об'єднанню обох справ в одну. В таких справах кожен з потерпілих є одночасно й підсудним і користується у судовому розгляді в повному обсязі процес, правами і як приват, обвинувач, і як підсудний.
Якщо справа про будь-який з названих злочинів має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і за відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку.