88. Підстави для здійснення провадження за нововиявленими обставинами

1. Судові рішення у кримінальних справах (вироки, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки на підставах, що зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК.
2. Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:
1) об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;
2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Тобто це випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення, за винятком, коли "невідомість обставини суду" не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів (п. З ч. 2 коментованої статті).
До нововиявлених обставин частина друга коментованої статті відносить:
1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;
2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;
3) зловживання суддів;
4) скасування преюдиційного судового рішення;
5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.
Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, власне, як визначення нововиявленої обставини.