![]() |
|
|||||||||||||||||
I семестр:
|
74. Провадження в суді присяжнихснують дві моделі суду присяжних: європейська (континентальна, франко-германська) і класична (англо-американська). При класичній моделі судом присяжних є обрані представники суспільства, які утворюють відокремлену від професійного судді колегію і приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи - вердикт. За континентальною моделлю присяжні (народні засідателі, шефени) виступають з тими ж правами, що й судді, беруть активну участь у дослідженні доказів, визначають наявність у діях особи всіх елементів складу злочину. Українське законодавство імплементувало європейську (континентальну) модель суду присяжних. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого може здійснюватися судом присяжних (два професійних судді та три присяжних (ч. 3 ст. 31 КПК)). 2. В Україні суд присяжних діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції. В інших судах (наприклад, у спеціалізованому) або в апеляційній чи касаційній інстанціях суд присяжних не створюється і не діє. 3. Провадження судом присяжних здійснюється за загальними правилами КПК, за винятком деяких особливостей, які встановлені цим параграфом. Присяжні під час провадження виступають як судді, і всі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді та присяжні вирішують спільно (наприклад, у дослідженні доказів, голосуванні). Виняток із цього правила становить питання, передбачене ч. З ст. 331 КПК (продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), яке вирішує головуючий.
|
|||||||||||||||||
|