42. Допит

Допит — слідча дія, яка проводиться органами дізнання, досудового слідства з метою встановлення фактичних обставин кримінального провадження.
Процедура допиту
Перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий — за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.
У разі відмови від дачі свідчень відповідно до Конституції України допит негайно припиняється.
Допит не може тривати безперервно понад 2 години, а в загальному — понад 8 годин на день.
Крім того, під час допиту може застосовувати фото-, відеозйомка, а особа, яка допитується, може користуватись нотатками, записниками тощо.
Попередній допит в залі судового засідання
У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Допит малолітньої або неповнолітньої особи
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у обов'язковій присутності законого представника, психолога або педагога. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися безперервно понад одну годину, а загалом — понад дві години на день.