21. Збирання й оцінка доказів

Збирання доказів - необхідний елемент (етап) процесу доказування. В
літературі по-різному визначають сутність процесу збирання доказів.
Збирання доказів полягає в
-   пошуку  та   віднайдені   (виявленні)  джерел,   носіїв  доказової
інформації;
-   отриманні (вилученні стосовно речових доказів), а також
-   закріпленні (фіксації) у передбаченій законом процесуальній формі
фактичних даних.
-   вилучення та
-   збереження доказів.
Оцінка доказів представляє розумову діяльність слідчого, прокурора, судді, здійснювану у логічних формах при дотриманні наукової методології пізнання, що забезпечує досягнення істини.
У кримінальному процесі оцінка доказів провадиться за внутрішнім переконанням слідчого, прокурора, суддів, заснованому на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні доказів; при цьому у законі не вказуються формальні умови, що заздалегідь визначали б цінність і значення кожного доказу окремо та їх сукупності.
При оцінці доказів слідчий, прокурор, суддя керуються вимогами закону, що висуває умови загального характеру (оцінювати докази у сукупності, всебічно, повно, об'єктивно і т.д.) установлюючого правила допустимості доказів та їх належності.
Необхідним є зазначити, що для правильної оцінки доказів слідчому, прокуророві, судді (судові) необхідно використовувати у доказуванні основні принципи вільної оцінки доказів.