19. Науково-практичні знання в Стародавньому Єгипті

прикладна математику(яка слугувала для розрахунків в будівництві пірамід, тощо). (III тис. до н. е.)
числа. Розчленування староєгипетської математики на арифметику, алгебру та геометрію було ще в зародковому стані. основи прикладної астрономії. ( планети Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн), фіксували місячні та сонячні затемнення, навіть створили своєрідну карту зоряного неба,
сонячного календаря, мав землеробський характер. Календарний рік поділявся на три великі періоди, по чотири місяці в кожному: повінь (з середини липня до середини листопада, коли розливався Ніл), виходження, або сходи (з середини листопада до середини березня, коли хлібороби готували поля під засів та висівали зерно) й сухість (з середини березня до середини липня — час збирання врожаю та молотьби). Щоб узгодити місячний рік із сонячним (місяць складався з ЗО діб), єгиптяни щороку додавали до календаря 5 святкових діб, присвячених богам.Починався рік 19 липня (в цей день у районі Мемфіса починався розлив Нілу). Добу ділили на 24 години,
медичних знань: відкриття: не серце, а мозок є керівним центром організму. робили складні операції, трепанацію черепа. винайдення ефективного способу бальзамування.
чаклунських дій не менше, ніж на мікстури, пілюлі, компреси, хірургічне втручання. Коли, скажімо, болів зуб, до ясен прикладали живу мишу, бо "у мишей чудові зуби».