Захист права власності

- це сукупність передбачених законом засобів, що застосовуються з метою поновлення порушеного права власності, усунення перешкод, які заважають власнику вільно реалізовувати своє право власності, а також з метою відшкодування збитків, завданих порушенням права власності. Захист відносин власності в Україні здійснюється на підставі загальних засад, визначених ст. 386 ЦК України та ст. 48 Закону України "Про власність", серед яких слід зазначити:1) рівний захист усіх суб'єктів права власності;2) неможливість позбавлення особи права власності протиправним шляхом;3) наявність у власника права вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння, а також вимагати усунення будь-яких перешкод з боку інших осіб, пов'язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном;4) наявність у власника права на отримання відшкодування, завданої йому майнової та моральної шкоди;5) захист права власності здійснюється судом, господарським або третейським судом;6) наявність у власника права на відшкодування з боку держави заподіяних збитків у разі прийняття державою законодавчого акта, який припиняє права власності;7) поширення положень щодо захисту права власності на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном. Однією з найважливіших гарантій захисту права власності є необхідність забезпечення державою прозорої й ефективно працюючої системи державної реєстрації прав на нерухоме майно. Ця система відіграє важливу роль для захисту державою прав власників, офіційного визнання і юридичного закріплення прав власників.