Цивільне право

- це галузь приватного права, яка є сукупністю цивільно-правових норм, закріплених у Цивільному кодексі України, інших нормативно-правових актах, що регулюють особисті немайнові та майнові відносини між учасниками з метою задоволення їх потреб та захисту інтересів.  Цивільне право, як і будь-яка інша самостійна галузь права, є сукупністю юридичних норм. Разом з тим йому властиві особливі ознаки, тісно пов'язані із специфічними рисами предмета і методу: 1)цивільне право як сукупність юридичних норм регулює відносини власності, товарно-грошові відносини та особисті немайнові відносини, тобто певне коло суспільних відносин, що становлять предмет цивільно-правового регулювання;2)регламентація зазначених відносин здійснюється на засадах юридичної рівності, яка є характерною рисою методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин;3)сторонами в цивільно-правових відносинах є громадяни, організації (колективні підприємства, кооперативні організації, господарські товариства, господарські асоціації, громадські організації, державні підприємства, державні установи тощо), держава. Автономна Республіка Крим, інші соціальні утворення;4)метою цивільно-правового регулювання є повніше задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. Система цивільного права України визначається структурою Цивільного кодексу України і складається із 2 частин- загальної та особливої. Першу або Загальну частину становлять такі інститути:основні положення цивільного права;підстави виникнення цивільних прав та обов'язків;суб'єкти та об'єкти цивільних прав;правочини;представництво та довіреність;строки та терміни;позовна давність.До Другої або Особливої частини належать:особисті немайнові права;речове право і право власності;спадкове право;загальні положення про зобов'язання;окремі види договірних зобовязань (купівля-продаж, дарування, міна, позика тощо);окремі види недоговірних зобов’язань (заподіяння шкоди);зобов'язання, що виникають із односторонніх дій (обіцянка винагороди).