Гетьмани розділеної України

Гетьманування Павла Тетері (1663-1665 рр.)

Павло Тетеря був гетьманом Правобережної Ук­раїни, обраним після зречення Ю. Хмельницького. Політика П. Тетері

1.   Орієнтувався на Польщу, продовжуючи політику І. Виговського.

2.   Спробував об'єднати Право- та Лівобережжя за до­помогою поляків і кримських татар, але невдало.

3.   Був змушений постійно приборкувати антигетьманські виступи полковників. Не мав широкої підтримки українського населення.

4.   Вимагав від Речі Посполитої:

1)   забезпечити рівноправ'я православної та като­лицької церков;

2)   підтвердити привілеї козацької старшини;

3)   дозволити самостійні дипломатичні відносини з Молдовою;

4)   розпочати мирні переговори з Московською державою.

5.   У 1665 р. призначив наказним гетьманом М. Ханенка, проте так і не зрікся гетьманства до самої смерті.

У 1666 р. виїхав до Польщі, але незабаром його було вигнано з країни, і П. Тетеря оселився в Молдові, а в 1671 р. був отруєний. За іншою версією, решту жит­тя прожив на Волині як шляхтич-землевласник.

Гетьманування Івана Брюховецького (1663-1668 рр.)

Гетьман Лівобережної України, обраний на Чорній раді», випередивши своїх конкурентів Я. Сомка і В. Золотаренка.

мит

Політика І. Брюховецького

Будучи майстром впливу на натовп, за роки пере­бування на Запоріжжі завоював авторитет серед ко­зацької бідноти, протиставляючи себе старшині, яку голота не любила. Саме Чорна рада остаточно розділи­ла Українську державу «на два береги».

1.   Був першим українським гетьманом, що відвідав Москву і навіть одружився з московською княж­ною.

2.   Уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.):

—  підтверджено умови Березневих статей (1654 р.) і Переяславських статей (1659 р.);

—  Гетьманщина забезпечує харчами московське військо в Україні;