Більшість слів сучасної української мови є загальновживаними. Ними користуються в усіх сферах життя і діяльності . Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей у різних галузях господарства, науки, культури тощо.
Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професі ї , називаються професійними. До складу професійної лексики, крім термінів, входять і деякі абсолютні синоніми до слів загальновживаної літературної мови, тобто слова професійного жаргону (професіоналізми) .
Наприклад, у мові журналістів поширена професійна лексика типу підвал, колонка, розгортка.
Професіоналізми (від лат. заняття, фах) – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професі ї . Сюди належать назви знарядь праці , трудових процесів, специфічні професійні вислови тощо. За межами даного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.
Значна частина професіоналізмів – це розмовні , неофіційні замінники наявних у певній галузі термінів (переважно складних або багатозначних) . Але, на відміну від термінів, вони можуть мати експресивне забарвлення; професіоналізми не зафіксовані у словнику, і не мають сталого правопису.
Професіоналізми – це, як правило, загальнозрозумілі й часто загальновживані слова, які , проте, не завжди належать до літературної мови. Адже одне і теж слово у різних професіях може позначати різні поняття, наприклад: вишка – висока вузька дерев’яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду і т. ін. або для укріплення чи розміщення чого-небудь (радіо і телевізійних приймально-передавальних апаратів і т. ін. ) на певній висоті над землею; вишка – вища математика і найвища міра покарання. Професіоналізми можуть утворюватися такими способами:
1. Переважна більшість професіоналізмів це слова загальнонародної мови, які вжиті у переносному значенні , наприклад: вікно у мовленні вчителів та викладачів – незаповнений між уроками час; хвіст – заборгованість; шапка – загальний заголовок;шпори – шпаргалка; пара – двійка, заняття у вузі . У писемному діловому мовленні ці слова використовувати недоречно.
2. Шляхом усічення основ слів: кібер (кібернетика) , термояд (термоядерна реакція) , опер (оперуповноважений) .
3. Шляхом скорочення слів та словосполучень: мовник (викладач мови) , юрфак (юридичний факультет) , мехмат (механіко-математичний факультет) , кардан (карданний пристрій) .
4. Шляхом перенесення наголосу у словах: рапорт замість рапорт, компас – компас, атомний – атомний, алкоголь – алкоголь, Мурманськ – Мурманськ, медикамент – медикамент, металургія – металургія.
5. Шляхом метафоризаці ї : зняти касу, заморозити рахунки, липовий баланс.
6. Шляхом зміни граматичних категорій: масла, олі ї , жири, лаки. Такі іменники (речовинні ) мають, здебільшого, лише форму однини.Нові професіоналізми можуть утворюватись за рахунок префіксів та суфіксів. Серед найпоширеніших префіксів є: до- (дообстежити, доукомплектувати, дозакріпити, дообладнати) ; недо- (недополив, недопромисел, недовнесок, недоперевиконано) ; за- (задебетувати, заорганізувати, запроцентувати) ; над-, серед- (надбудова, середвідомчий, надзверхплановий) .
Серед суфіксів найбільш продуктивні –ість, -ат, -ація, -аж: пливучість, маршрутизація, типаж, стрибучість, листаж, бюлетенити.
Наведені професіоналізми наявні у повсякденному мовленні багатьох підприємств, відомств, установ. У писемній формі вони вживаються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки та виробництва (журналах, буклетах, інструкціях) . Найбільше інформаці ї професіоналізми несуть тоді , коли ними користуються фахівці . Але в практиці професійного спілкування треба бути обережними щодо їх вживання у службових паперах. Документ може перетворитись з офіційного у напівофіційний (або неофіційний) , набуває рис приватної записки, а не документа. Він може викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки. Значна частина професіоналізмів з часом стає термінами, однак деякі не набувають загального поширення і літературного нормування.
Отже, професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де є на це потреба. Але зловживати такою лексикою не можна, оскільки вона потребує додаткових пояснень. Вживати професіоналізми у міжвідомчій документаці ї небажано, а в окремих випадках і просто неприпустимо. Для української мови багато професіоналізмів є росіянізмами (русизмами) , тому їх не варто вводити у текст з нормативних міркувань (планьорка) .
