На мою думку зв язок між кризовими явищами ХХ-ХХІ ст. та головними світоглядними ідеями XVII-XVIII ст. полягає у надмірній. ідеї “розумності” світу. Якщо розглядати наш час, тобто 20-21 сторіччя, то можно сказати, що основними моральними кризовими явищами є той факт, що існує велике протиріччя між прогресивним розвитком науки та духовним світом людини і суспільства. Не існує певного осмислення наукового прогресу. Сучасна людина дуже часто не розуміє в якій сфері варто використовувати об'єкт наукових технологій.
Варто зробити висновок, що прогрес стає усе більш раціональним і механізованим. На перший план виходить задоволення матеріальних питань - зовнішніх сторін життя. Люди не приділяють потрібну увагу розвитку духовності, що не можна не сказати про людей у період Просвіти (18 століття). Саме цікаве те, що практично через усю філософську думку 18 сторіччя проходить ідея прогресу, “розумності” світу. Саме епоха Просвітництва об’єднала всіх прогресивних людей, починаючи від політичних діячів та представників буржуазії до юристів та філософів. Мислителі звертаються не просто до розуму,а до наукового розуму, що базується на досвіді та повністю виключає релігійні заборони.
Отже, я вважаю, що основним зв’язком XVII-XVIII та ХХ-ХХІсторіччя є присутність ідеї суспільно історичного прогресу. У добу Просвітництва основний акцент робиться на розум, а в наш час суспільство нехтує моральними принципами, та стає, в результаті, більш матеріалізованим.
