Графіка - це система усіх писемних та друкованих знаків, за допомоги яких передається усне мовлення.
Основу графіки української мови становлять літери (букви).
Літера - "писемний або друкований графічний знак у складі алфавіту для позначення на письмі звуків, їхніх варіантів та деяких сполучень"6
Сукупність літер, розташованих в усталеному порядку, називається алфавітом (абеткою, азбукою).
Українська абетка складається з 33 літер, за допомоги яких позначається 38 фонем (звуків).
Літери бувають друковані й писані, великі й малі. Кожна літера абетки має свою назву.
Кожна літера української абетки здебільшого позначає один звук. Проте є випадки, коли повної відповідності між буквами і звуками немає.
1. Літери я, ю, є можуть позначати один звук: я - [а], ю - [у], є - [е] та м'якість попереднього приголосного і два звуки: я - [йа], ю - [йу], є - [йе].
Два звуки вони позначають:
- на початку слова: якомога [йакомога], юність [йун'іс'т'], ємний [йемниї];
- після літери на позначення голосного звука: має [майе], стою [стойу];
- після апострофа, знака м'якшення: м який [мйакйї], мільярд [м'іл'йард].
В інших випадках літери я, ю, є позначають один звук.
2. Літери їта щ завжди позначають два звуки (фонеми): ї- [йі], щ - [шч]
3. Літера ь (знак м'якшення) звука не позначає, а вживається для позначення м'якості попереднього приголосного: сьомий [с'омиї].
4. Один звук може позначатися двома літерами: звук [дж] - літерами д і ж, звук [дз] - літерами д і з.
