72. Еритроцити

– червоні кров’яні тільця, дрібні, клітини округленої форми, які у міру дозрівання втрачають ядро і мають форму двоввігнутих дисків, що збільшує їх поверхню для контакту з киснем. Середня тривалість життя еритроцитів – 4 місяці. Для них характерна фізіологічна регенерація, що відбувається в червоному кістковому мозку (тіла хребців, ребра, грудина, головки трубчастих кісток). Руйнуються в печінці та селезінці. В еритроцитах  відсутні органели.Зовні вони вкриті мембраною, що складається з чотирьох шарів. Вона має вибіркову проникність. Через неї проходять гази, вода, іони водню, аніони ОН–, Cl–, HCO3–; вона малопроникна для глюкози, сечовини, іонів К+ і Na+; через неї майже не проходить більшість катіонів і вона не пропускає білків.Всередині еритроцит майже повністю заповнений білковою речовиною – гемоглобіном (Нв). Нв складається з білка глобіну  і залізовмісної сполуки – гемму. Основна функція Нв – транспортування кисню від легенів до тканин. У легенях під час вдиху Нв тимчасово з’єднується у нестійку сполуку, що називається оксигемоглобіном. У тканинах Нв приєднує СО2. Нв здатний приєднувати чадний газ СО і утворювати з ним стійку сполуку – карбоксигемоглобін. Ще однією функцією еритроцитів є захисна – з них виділяється антибіотик еритрин, що бореться з деякими мікроорганізмами.Кількість еритроцитів залежить від стану здоров’я й зокрема від висоти над рівнем моря.При зменшенні кількості еритроцитів в крові або Нв в еритроцитах людини розвивається недокрів’я (анемія).