51. Трихінела. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.

Трихінела (Trichinellaspiralis) - збудник трихінельозу Географічнепоширення! переважає у країнах північної півкулі (країни Європи, в Росії, США), Морфологія. Статевозріла особинамає поперечно посмуговану кутикулу.Довжина самки 3-4 мм, самця 1,4-1,6 мм. Передня половина тіласамки звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет.Самки живородящі, з непарним статевим апаратом. Цей паразит -біогельмінт. Особливістьжиттєвого циклу: одна і та самаособина послідовно стає остаточним і проміжним хазяїном. Локалізація: статевозрілі особини- тонка кишка, личинки -скелетна мускулатура. Інвазійнастадія- личинка. Патогеннадія: виражена алергічна реакція організму в період міграції личинок; травмуюча діяличинок у період міграції; інтоксикація продуктами життєдіяльності паразита. Діагностика. Клінічна: епідеміологічний анамнез (вживання в їжусвининиабом'яса диких тварин, які не пройшли санітарно-ветеринарного контролю), поєднання лихоманки, болі в м'язах, висипкиі набрякуобличчя. Лабораторна: серологічні реакції, які обов'язково проводять повторно, з огляду на динаміку наростання титру антитіл; лярвоскопія (виявлення личинок) у біоптатім'язів хворого Профілактика. Особиста: не вживати свинину, що не пройшласанітарно-ветеринарного контролю. Термічнаобробкатрихінельозногом'ясанеефективна, тому що личинки зберігаютьжиттє - здатністьзавдякищільнимзвапненим капсулам. Громадська: санітарно-ветеринарний контроль