![]() |
|
||||||
7.Власність в економічній системі. Економічний та юридичний зміст власності.Власність – це сукупність відносин між суб’єктами господ з приводу привласнення засобів виробн. та його результатів. Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин: Відносини з приводу привласнення об’єктів власності; Відносини з прив. екон. форм реалізації об’єктів власності; Відносини з приводу госп. використання об’єктів власності. Юридичний зміст: Привласнення – процес, що виникає у результаті поєднання об’єкта і суб’єкта привласнення, тобто це конкретний спосіб оволодіння річчю. Відчуження – це позбавлення суб’єкта права на волод., корист. і розпорядж. тим чи іншим об’єктом власності. Відносини власності реалізуються через суб’єкти і об’єкти власності. Об’єкти власності – це все те, що можна привласнити чи відчужити: засоби виробництва в усіх галузях нар. господарства; Нерухомість; природні ресурси; предмети особистого споживання та домашнього вжитку; гроші, цінні папери, дорогоцінні метали та вироби з них; інтелектуальна власність культурні та історичні цінності; Суб’єкти власності – це носії відносин власності: окрема особа - людина як носій майнових і немайнових прав та обов'язків; юридичні особи - організації, підприємства, установи, об'єднання осіб усіх організаційно-правових форм; держава в особі органів держ. управління та самовряд.; декілька держав або всі держави планети. Право власності – сукупність прав. норм, що регулють відн., пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд.
|
|||||||
|