![]() |
|
||||||
1.Зародження та основні етапи еволюції економічної теоріїЕкономічна теорія – наука про осн. закономір. розв. екон. сист., пов. людини і груп людей у вир., розподілі та споживанні життєвих благ з метою задовол. потр. при обмеж. рес, що породж. проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання. Основні етапи розвитку: Мерканталізм (XV-XVIII) 1 ет. – монетаризм, благ. метали – єд. форма багатства, розшир. зовн. торг.(А. Монкретьєн) Фізіократи (XVIII), джер. баг. – сфера виб., баг. створ. у С/Г, земля – найв. цінність. (Ф.Кенне, А.Тюрго, В.Мірабо, Д.Норе) Класична політекономія (XVIII-XIX) – відн. у сфері вир. (всі гал. мат. вир.) вивч. об’єкт. закономірн. Теорія труд. варт., аналіз капіталу і проц. відтвор., У.Петті,: А.Сміт , Д. Рікардо. 30-40 XIX: Марксизм, сусп. вир. з позиції ролі, місця роб. класу, макропідхід основного товаровир. Вчення про дод. варт., як про джер. збагачення власника засобів виробництва.Маркс та Енгельс Маржиналізм, австр. школа граничної корисності, осн. тов. вир. - благо, мікро аналіз Менгер Візер Джевонс, Вальрас Напрями сучасної економічної науки: Неокласицизм, об. дослідж.-екон. пов. людини, як продавця роб. сили, аналіз граничної корисн., ринок – саморегул. сист. А.Маршал.Пігу Кейнісіанство (англ. економіст Джон Кейнс), без втруч. держ. в розвиток соц.-екон. проц. капіталізм неспроможний існувати., рівновага – рідкість. Інституціалізм (кін. XIX –поч. XX), рушійна сила розв. люд. сусп.– психол., соц.-правові фактори. Прир. відбір інститутів (норм і правил, що регул. пов. люд. в ек. сфері діял.). Т. Веблен Неокласичний синтез, екон. рівнов. - ідеальна модель функц. екон. сист., допускається вплив держи .Хікс, Самуельсон
|
|||||||
|