Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок)
Іменник - це самостійна повнозначна частина мови, яка виражає значення предметності в граматичних категоріях роду, числа, відмінка і відповідає на питання хто? що?
Рід - це одна із найважливіших категорій іменника. чоловічий, жіночий, середній. Його визначають з увагою на лексичне значення та формальні показники (закінчення).
Лексичне значення слова впливає на визначення роду іменників, що є назвами осіб:
- іменники чоловічого роду позначають осіб чоловічої статі, напр.: батько, Микола, Ілля, Показником роду цих іменників є закінчення -о, -а (-я), нульове, а також прикметникового походження закінчення -ий (-Ш).
Варто зазначити, що назви осіб із закінченням -о, крім чоловічого, бувають ще середнього роду, напр.: хлоп 'ятко, дівчатко. Іменники типу ледащо, незнайко, громило, здоровило, забудько, які, маючи формальний показник чоловічого та середнього роду (закінчення -о), є іменниками спільного чоловічого та середнього роду.
Визначаючи рід таких іменників, як людина, перевагу слід надавати формальному показнику роду - закінченню-а, яке вважають основним засобом вираження значення жіночого роду (усі назви неістот із закінченням -а (-я) - це іменники жіночого роду).
Число іменників - словозмінна категорія іменника, в основі якої лежить поняття розчленованої кількості. Більшість іменників позначають предмети, які піддаються лічбі. Формально семантика "рахованості" виявляється в існуванні співвідносних форм однини і множини іменників, які мають те саме лексичне значення, напр.: банк - банки, стіл - столи, студент - студенти
Відмінок - це словозмінна категорія іменника, яка служить для вираження синтаксичного відношення іменника до інших пов'язаних з ним слів. Отже, відмінок виявляється на морфологічному (має формальне вираження - закінчення) та синтаксичному рівнях мови.
Категорію відмінка в сучасній українській літературній мові становлять сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
Кожний відмінок є носієм певного комплексу значень, які актуалізуються в мовленні, тобто визначення обсягу значень відмінка здійснюється на рівні його основних функцій - типового зв'язку і характеру відношень між граматично пов'язаними словами. Знання основних значень відмінкових форм допомагає правильно їх використовувати відповідно до функціональних можливостей - первинних і вторинних
