Естетична культура — процес і результат людської діяльності, спрямованої на формування та піднесення духовних потреб суспільства, групи людей, націй, народів, окремої людини в створенні, розповсюдженні, споживанні, обміні, збереженні цінностей, які закарбовують емоційно-почуттєвий, духовно-ціннісний досвід людства, зокрема загальнолюдський ідеал краси. естетична культура створюється, формується завдяки естетичній діяльності людини, групи людей, народу, нації, суспільства, які водночас виступають її об’єктом.
Естетична культура може бути виявлена як у матеріальній, так і духовній сферах життя. Саме тому вона забезпечує одухотворення результатів матеріальної і духовної діяльності, втілення в них естетичних ідеалів, уподобань, уявлень про досконале, прекрасне, насичене красою життя.
Носіями естетичної культури, її суб’єктами в будь-який час виступають: людство в цілому, суспільство, група людей, людина. Тому можна говорити про існування естетичної культури людства, суспільства, соціальної групи, народу, нації та окремої людини.
Естетична культура людства обумовлена станом його емоційно- почуттєвого світу, спрямованістю цього світу на побудову життя за законами міри, гармонії та краси. Водночас вона визначає ті емоційно- почуттєві орієнтири людства, які є зразковими, пануючими.
У системі естетичної культури значне місце посідає естетична культура особистості. Вона розкривається через естетичні почуття і прагнення, смаки та ідеали, судження та оцінки, потреби в естетичній діяльності.
Естетична культура на всіх рівнях виявляється через вміння відчувати, створювати, поширювати естетичні цінності. Вона сприяє становленню єдності людини з оточуючим світом, природним і соціальним, її єдності із самою собою. Саме естетична культура забезпечує реалізацію творчих начал людини в різноманітних видах її діяльності, починаючи від побутової й закінчуючи професійною.
Естетична культура виявляє себе й на рівні будь-якої професійної діяльності, у процесі якої людина прагне досягнути високих утилітарних результатів, у яких водночас втілюються її уявлення про досконале, прекрасне. Людина будь-якої професії завжди хоче втілити свій естетичний ідеал у результатах власної діяльності, які віддзеркалюють її внутрішній світ, її життєві принципи, спрямування.
2. Сучасні тенденції естетичного виховання в контексті гуманізації та гуманітаризації освіти
Гуманізація - це відображення в освіті тенденцій гуманізації сучасного суспільства, коли людська особистість визначається найвищою цінністю, а ствердження блага людини - найважливішим критерієм суспільних відносин. Сутністю освітнього процесу стає цілеспрямоване перетворення соціального досвіду в досвід особистий, залучення людини до всього багатства культури. Гуманізація освіти визначається як орієнтування її цілей змісту, форм і методів на особистість учня, гармонізацію його розвитку, передбачає визнання унікальності дитини, її активності, внутрішньої свободи, духовності.Основним засобом гуманізації змісту освіти є його гуманітаризація, яка означає, що у фундамент формування особистості мають бути покладені знання про людину й людяність, знання, які використовуються на її благо. Ознаками гуманітаризації змісту освіти є: фундаментальність - забезпечення глибоких і міцних знань; розвиток особистісних якостей учня здібностей, інтересів, мислення, мовлення, естетичного смаку, збагачення знань, умінь і навичок ціннісним смислом; діалогічність -, партнерські стосунки між учасниками освітнього процесу, що вимагає свідомої й активної пізнавальної діяльності; інтегративність - формування цілісного уявлення про оточуючий світ; екзистенціальність-інтуїції, творчої уяви, емоцій, почуттів.
