На сьогодні надзвичайно важливим питанням викладання іноземної мови, зокрема англійської, є стимулювання студентів до навчання, зацікавлення їх у вивченні нової для них мови й культури. Тому викладачі все частіше намагаються використовувати різні сучасні методи під час занять іноземної мови. Одним із найпродуктивніших серед них є проектний метод, який нерідко застосовують для викладання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі. Розглянемо детальніше, що ж саме представляє собою цей метод.
Під методом, в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі й критично мислити, відповідно до О.П. Буйницької [1], мають на увазі метод проектів (від лат. projectus– висунутий уперед). Він припускає можливість вирішення деякої проблеми і передбачає, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки й мистецтва. Методом завбачено певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій студентів із обов’язковою презентацією чи представленням отриманих результатів, що сприяє використанню дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.
Підсумовуючи вищесказану інформацію, можна зазначити, що метод, який розглядається, спрямований на:
- вироблення самостійних дослідницьких умінь студентів;
- сприяння розвитку творчих здібностей і логічного мислення;
- об’єднання знань, отриманих у ході навчального процесу, й пошук нової, додаткової, інформації професійного спрямування;
- долучення студентів до аналізу й вирішення певних життєвих ситуацій і проблем.
Висунуті Дж. Дьюї та У. Кілпатріком ідеї вперше, як зазначає Н.Ф. Тализіна [4], були повноцінно реалізовані в методі проектів. Замість традиційних навчальних предметів були введені проекти у вигляді своєрідного тематичного центру, в якому поєднуються робота й навчання. Проекти, пов’язані з інтересами учнів, були спрямовані на ініціювання пізнавальної активності учнів через діяльність, коли особа, яка навчається, безпосередньо включається в активний пізнавальний процес: самостійно формулює проблему, збирає необхідну інформацію, знаходить і порівнює варіанти вирішення цієї проблеми, робить висновки, аналізує свою діяльність, формуючи крок за кроком щось нове та здобуваючи новий навчальний і життєвий досвід.
Навчальний проект Є.С. Полат [3] розглядає як основну форму організації пізнавальної діяльності осіб, які навчаються, в рамках методу проектів, і який являє собою спільну навчально-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність студентів-партнерів, що має загальну мету, узгоджені методи, способи дії, і спрямовану на досягнення загального результату щодо вирішення будь-якої проблеми, яка має значення для учасників проекту. Схоже визначення надає О.П. Буйницька [1]. Це є організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета. Під час позакласних занять її доцільно розглядати як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку або творчу діяльність студентів, які мають спільну мету, застосовують однакові методи і способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, необхідного для вирішення деякої вагомої проблеми. Для ефективнішого навчання діяльність студентів необхідно урізноманітнювати, практикувати роботу в парах, групах та індивідуальну.
Особливим видом інтелектуальної діяльності, характерними рисами якого є самостійний пошук необхідної інформації, її творче перетворення в матеріалізований продукт (виріб, сценарій, плакат, реферат, стендову доповідь, мультимедійну презентацію тощо) є проектна діяльність. Під терміном “проект”, у свою чергу, розуміються особливий вид пізнавальної діяльності та її результат, що характеризуються такими ознаками:
- наявність соціально значущого завдання;
- орієнтованість на дію (планування дій для виконання завдання чи розв’язання проблеми);
- самоорганізація студентів;
- робота в команді;
- ситуативна спрямованість, співвідносність з реальним життям;
- пошук інформації, яка потім буде оброблена й осмислена;
- цілісність (проект розглядається як ціле);
- орієнтованість на продукт, результат;
- презентація кінцевого продукту.
