Зміст вищої освіти. Його компоненти. Вимоги до навчальних планів, програм, підручників, посібників для ВНЗ.

Навчальний план, навчальна програма і підручник вищої школи

       На основі освітньо-професійної програми вищі на­вчальні заклади розробляють навчальний план і робочі на­вчальні програми дисциплін, які є нормативними доку­ментами вищого навчального закладу.

Навчальний план - документ, складений вищим навчальним за­кладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та струк­турно-логічної схеми підготовки, який визначає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби здійснення по­точного й підсумкового контролю.

       У навчальному плані відображено також обсяг часу, передбаченого на самостійну роботу. Він розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.

       На основі навчального плану вищим навчальним за­кладом формується робочий навчальний план, тобто план на поточний навчальний рік. Він конкретизує форми про­ведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби поточ­ного та підсумкового контролю за семестрами. Декан фа­культету його затверджує.

       З метою інтенсифікації навчального процесу у вищому навчальному закладі практикується складання студента­ми індивідуальних навчальних планів. Такий план є нор­мативним документом, за яким здійснюється навчання студента з огляду на вимоги освітньо-професійної програ­ми відповідного рівня підготовки та освітньо-професійних інтересів і потреб студента.

       Навчальна програма нормативної дисципліни є складо­вою державного стандарту освіти.

Навчальна програма - документ, який визначає місце і значен­ня навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної про­грами підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь сту­дентів.

       Компонентами навчальної програми є пояснювальна записка, тематичний виклад змісту навчальної дисцип­ліни і список літератури. Навчальні програми норматив­них дисциплін належать до документів державного стан­дарту освіти. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються вищим закладом освіти.

       У пояснювальній записці навчальної програми визна­чено призначення предмета, його місце в системі підготов­ки спеціаліста (провідну функцію) та мету навчального предмета (освітню — вимоги до знань, вмінь і навичок сту­дентів; виховну — формування професійної спрямованості особистості; розвивальну — розвиток пізнавальних інте­ресів та здібностей, творчого професійного мислення, фор­мування вмінь і навичок самостійної професійної праці). У ній також визначено послідовність вивчення навчального матеріалу (структуру предмета), форми і методи навчання з урахуванням специфіки змісту навчального матеріалу (лекції, семінари, практичні та лабораторні заняття, обов'язкові контрольні роботи), форми й методи контролю успішності навчання.

       Відповідно до сучасних вимог у навчальній програмі повинні бути висвітлені такі аспекти (І. Булах, В. Пащенко і О. Чалий):

- формулювання призначення навчального предмета в системі підготовки спеціаліста (визначення провідної функції предмета);

- визначення освітньої, виховної й розвивальної ме­ти, які потрібно реалізовувати в процесі навчання (з ураху­ванням призначення навчального предмета і вимог кваліфікаційної характеристики);

-  визначення складу й структури предмета, розділів з урахуванням провідної функції предмета: основні теми на­вчального предмета; структурно-логічні зв'язки між пред­метами; послідовність вивчення навчальних тем на основі встановлених зв'язків;

-  визначення вимог до знань і вмінь з кожної теми та рівня їх сформованості;

- планування лабораторних і практичних занять з урахуванням їх головної дидактичної мети - формування професійних і практичних навичок. Розробляючи зміст лабораторних і практичних занять, слід орієнтуватися на те, що в сукупності вони повинні забезпечити формування вмінь і навичок, передбачених навчальною програмою;

-  відбір змісту навчального матеріалу з кожної на­вчальної теми, з огляду на дидактичні принципи науко­вості й доступності навчального матеріалу, системності й послідовності навчання, зв'язку навчання з професійною діяльністю тощо;

-  визначення обсягу та змісту самостійної роботи сту­дентів (збільшення кількості самостійних аудиторних та позааудиторних занять, формування навичок та вмінь са­мостійної роботи, підсилення професійної спрямованості завдань тощо);

-  встановлення міжпредметних зв'язків і на їх основі досягнення інтеграції та координації змісту окремих на­вчальних предметів; доцільно скористатися структурно-логічною схемою предмета та обрати методику реалізації інтеграційних зв'язків у навчальному процесі;

-  вироблення рекомендацій з організації навчального процесу;

-  визначення та розроблення форм і методів контролю успішності навчання;

-  оформлення навчальної програми відповідно до ди­дактичних нормативів.

       Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча на­вчальна програма дисципліни, яка є нормативним доку­ментом вищого навчального закладу. Вона містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення, визначає форми та засо­би поточного і підсумкового контролю. Складовими робо­чої програми є: тематичний план, пакет методичних матеріалів для здійснення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

       Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін розробляються відповідними кафе­драми (предметними або цикловими комісіями). При їх підготовці дотримуються таких вимог: високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного про­гресу; виховний потенціал; генералізація навчального ма­теріалу на основі фундаментальних положень сучасної на­уки; групування його довкола провідних ідей і наукових теорій; розвантаження програм від надто ускладненого і другорядного матеріалу; реалізація міжпредметних зв'яз­ків; реалізація ідеї взаємозв'язку науки, практики і вироб­ництва тощо.

       Зміст освіти, що визначається навчальними програма­ми, конкретизується в підручниках, навчальних посібни­ках та методичних вказівках.

Підручник - книга, яка містить основи знань з певної навчальної дисципліни, викладені на рівні сучасних досягнень науки згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

       Підручник має забезпечити науковість матеріалу, точність, доступність його викладу, чіткість формулювань, правил, законів, ідей, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Основний матеріал повинен бути проілюстрований малюнками, схемами, діаграмами. Ілюстрації мають бути або рівнозначні тексту, доповнювати його, або бути об'єктом для запитань, за­вдань.

       Складовими підручника є два компоненти: текстовий, який містить основний, додатковий і пояснювальний текс­ти, і позатекстовий, до якого належать: апарат ор­ганізації засвоєння (запитання, завдання); інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки розв'язання задач і при­кладів); ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, плани, карти тощо); апарат орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).

       Зміст навчального матеріалу в підручнику може фор­муватися за генетичним (в історичній послідовності), логічним (відповідно до сучасної логічної структури кон­кретної науки), психологічним (з урахуванням пізнаваль­них можливостей студентів) принципами, пов'язаними між собою.

       За основним методом викладу матеріалу розрізняють тексти: репродуктивні (високоінформативні, структуровані, зрозумілі студентам, які відповідають завданням по­яснювально-ілюстративного навчання);

проблемні (пере­важно проблемний монолог, у якому для створення про­блемних ситуацій висувають суперечності, розв'язують проблему, аргументують логіку розвитку думки); програ­мовані (подаються частинами, а засвоєння кожного «кро­ку» інформації перевіряється контрольними запитання­ми); комплексні (містять певний обсяг інформації, не­обхідний студентам для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання).

       Окрім основного тексту підручник містить додаткові тексти, які покликані розширити, поглибити знання сту­дентів з важливих компонентів змісту навчального ма­теріалу (документи, історичні довідки тощо).