Велике значення у травленні має підшлунковий сік, який виробляється підшлунковою залозою і через протоку потрапляє в дванадцятипалу кишку. У великої рогатої худоби за добу його виділяється 6—7 л, у свиней — 8 л. Підшлунковий сік — прозора безбарвна рідина з лужною реакцією (рН = 7,2—8,0), густиною 1,008—1,010. Він містить ферменти, які перетравлюють білки, поліпептиди, нуклеїнові кислоти, жири й вуглеводи. Ферменти, що перетравлюють білки, поліпептиди й жири, секретуються в неактивній формі.
Ферменти трипсин, хімотрипсин, еластаза і карбоксипептидаза розщеплюють білки до пептидів і амінокислот. Трипсин виділяється у вигляді неактивного трипсиногену, активується ферментом кишкового соку — ентерокіназою. Хімотрипсин і еластаза також виділяються у неактивній формі, активуються трипсином. Поліпептиди розщеплюються до пептидів і амінокислот з допомогою карбоксипептидаз А і В, які виділяються в неактивній формі і також активуються трипсином.
Нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) розщеплюються нуклеазами — рибонуклеазою і дезоксирибонуклеазою — до мононуклеотидів.
Жири розщеплюються до жирних кислот і гліцерину ферментом ліпазою, яка виділяється в неактивній формі і активується коліпазою та жовчними кислотами.
Складні ліпіди — фосфоліпіди розщеплюються групою ферментів фосфоліпаз на гліцерин, жирні кислоти, фосфорну кислоту, холін та інші спирти. Фосфоліпази виділяються в неактивній формі і активуються трипсином.
Крохмаль і глікоген розщеплюються амілазою до мальтози, а мальтоза — мальтазою до глюкози. Молочний цукор розщеплюється лактазою на глюкозу і галактозу, сахароза — інвертазою на глюкозу і фруктозу.
