Пояс нижньої кінцівки, або таз, складається з двох тазових кісток (ossa coxae), вони ще мають назву безіменних (ossa innominata) і крижової кістки (os sacrum). Тазові кістки з'єднані напівсугло- бом — симфізом.
Тазова кістка (рис. 37) складається з трьох кісток: клубової, сідничної та лобкової. Всі три кістки до 15—16-річного віку з'єднані хрящем (синхондроз), після чого хрящ костеніє в ділянці кульшової западини, всі три кістки зростаються тілами, внаслідок чого утворюється монолітна тазова кістка.
Клубова кістка (os ilium) розміщена у верхній частині тазової кістки, складається з тіла, яке утворює верхню частину кульшової западини й крила, яке зверху має клубовий гребінь. Спереду гребінь утворює передньоверхню й передньонижню клубову ость, а ззаду відповідно — задньоверхню і задньонижню клубову ость. Під нижньою остю міститься велика сіднична вирізка. Внутрішня поверхня
крила ввігнута й має назву клубової ями,' нижче якої розташована дугоподібна лінія. На задній поверхні крила є вушкоподібна суглобова поверхня для з'єднання з такою ж поверхнею крижової кістки. Зовні крило має три сідничні лінії (верхню, нижню й задню) для прикріплення однойменних м'язів таза.
Сіднична кістка (об ібсіііі) міститься в нижній частині тазової кістки, має тіло й дві гілки. Тіло її утворює задню частину кульшової западини. Від тіла починається верхня гілка, яка переходить у нижню. Разом вони утворюють сідничний бугор, вище нього міститься сіднична ость. Вище ості є велика, а нижче неї — мала сіднична вирізки.
Лобкова кістка (os pubis) лежить попереду тазової кістки. Вона має тіло, яке утворює передню частину кульшової западини й дві гілки — верхню та нижню. Вздовж верхньої гілки є лобковий гребінь, який закінчується лобковим горбком. Верхня й нижня гілки лобкової кістки, з'єднуючись між собою, утворюють кут, зовнішня поверхня якого дещо видовжена й шорстка. Цими поверхнями дві лобкові кістки з'єднуються між собою за допомогою хряща й утворюють лобкове зрощення — симфіз, що замикає таз спереду. Гілки лобкової кістки, з'єднуючись з гілками сідничної кістки, утворюють затульний отвір (foramen obturatum). Тіла трьох тазових кісток, після їх зрощення, утворюють глибоку кульшову западину (acetabulum) — суглобову поверхню для зчленування з головкою стегнової кістки.
Таз (pelvis) людини утворюється двома тазовими кістками, крижовою кісткою й куприком, поділяється на великий і малий; з боків їх розділяє дугоподібна лінія клубової кістки, ззаду — мис крижової кістки, спереду — гребінь лобкової кістки й верхній край лобкового зрощення (симфіза). Симфіз — це синхондроз, утворений волокнистим хрящем, у якому є невелика щілина, причому в жінок вона значно більша, ніж у чоловіків. У вагітних жінок хрящ симфіза має властивість пом'якшуватися, й під час пологів щілина дещо збільшується, що сприяє легшому проходженню плода крізь малий таз.
Статеві відмінності таза добре помітні в ділянці підлобкового кута: у чоловіків він гострий (приблизно 70—75°), у жінок — тупий (90—100°). Кут таза утворює так звану лобкову дугу. Крила клубової кістки у жінок ширші й розташовані більш горизонтально, тоді як у чоловіків вони майже перпендикулярні. В тазі чоловіка й жінки передньозадні та бічні виміри великого таза різняться. Так, у жінок вони в середньому на 3—4 см більші, ніж у чоловіків. Канал спинного мозку жіночого таза має форму циліндра, чоловічого — конуса.
Кістки таза з'єднуються між собою спереду напівсуглобом — симфізом, збоку малорухомим амфіартрозом, який міститься між вушкоподібними поверхнями крил клубових кісток і крижової кістки.
Амфіартрози закріплені короткими міцними зв'язками. Крім них є ще дві довгі зв'язки. Обидві вони починаються віялоподібно, перша — від крижової кістки й куприка, друга — від крижової кістки. Перша прикріплюється до сідничного бугра, друга — до сідничної ості. Ззаду клубовий гребінь з'єднується з поперечними відростками V поперекового хребця міцною клубово-поперековою зв'язкою. Крижова кістка з куприком з'єднуються синхондрозом, який не костеніє до глибокої старості. Затульний отвір затягнутий затульною перетинкою.
