Законодавство України встановлює обмеження щодо набуття громадянства окремими особами. Зокрема, в громадянство України не приймаються особи, які:
“1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України;
2) засудженні до позбавлення волі до зняття судимості;
3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;
4) перебувають на військовій службі, у службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави”.
Громадянство України припиняється з таких підстав:
вихід із громадянства України;
втрата громадянства України;
підстави, передбачені міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких дана Вер¬ховною Радою України.
Вихід із громадянства України здійснюється за клопо¬танням особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон. Вихід із громадянства допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала доку¬мент, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Вихід із громадян¬ства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід із громадянства, в Україні притягнуто як обви¬нувачену в кримінальній справі або стосовно якої в Ук¬раїні є обвинувальний висновок суду.
Втрата громадянства України має місце:
якщо громадянин України добровільно набув гро¬мадянство іншої держави;
внаслідок вступу особи на військову службу, у службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів Ук¬раїни та за поданням відповідних державних органів України;
якщо громадянство України набуто внаслідок по¬дання завідомо неправдивих відомостей або фаль¬шивих документів.
Згідно зі ст. 106 Конституції України та ст. 22 Закону України "Про громадянство України" вирішення питань про громадянство України віднесено до компетенції Пре¬зидента України.
