Сучасному парламенту, зокрема Верховній Раді України, при¬таманні такі ознаки:
по-перше, це - загальнодержавний орган, наділений верховною законодавчою владою; його діяльність поширюється на всю тери¬торію держави (суб'єкта федерації чи державно-територіальної автономії). Парламент - єдиний орган у державі, який правоспро-можний видавати акти вищої юридичної сили - закони;
по-друге, парламент діє в системі колективного прийняття рішень - це обов'язково колегіальний орган, що складається з пар¬ламентаріїв (Верховна Рада України - з народних депутатів Украї¬ни), чисельність яких має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру;
по-третє, як представницька установа парламент провадить діяль¬ність згідно з належними йому правами, а не на підставі яких-небудь розпоряджень, наданих йому ким-небудь іншим;
по-четверте, формується парламент (у повному складі або част¬ково, наприклад, лише нижня палата) на виборних засадах - шля¬хом вільних виборів, які проводяться на основі дотримання загаль¬новизнаних демократичних принципів виборчого права, що забез¬печує його легітимний характер;
по-п'яте, парламент - це орган загальної компетенції, до його відома віднесено широке коло питань, які потребують законодав¬чого регулювання, він бере участь у реалізації практично всіх-функцій держави.
Конституційно-правовий статус парламенту значною мірою обумовлюється тим, яка модель організації влади і відповідно -форма правління реалізовані в тій чи іншій країні.
Конституційно-правовий статус Верховної Ради України обу¬мовлений визначеною Конституцією України змішаною (прези¬дентсько-парламентською або квазіпрезидентською) формою пра¬вління і характеризується такими суттєвими рисами:
1) підзвітністю і підконтрольністю уряду (Кабінету Міністрів України) парламенту;
2) наявністю у глави держави (Президента України) досить широких повноважень, пов'язаних з діяльністю парламенту (зако¬нодавча ініціатива, право розпуску Верховної Ради України, право вето тощо).
Це дозволяє віднести Верховну Раду України до парламентів змішаного типу.
Функції Верховної Ради України пов'язані з особливостями її конституційно-правового статусу як парламенту змішаного типу. Відповідно можна виділити такі її основні функції: законодавчу, установчу та контрольну3.
Законодавча функція Верховної Ради України - це найважли¬віший напрямок її діяльності. У системі поділу влади парламент має прерогативу в галузі правотворчості. Верховна Рада України в рамках своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого регулювання, не втручаючись при цьому у сферу компетенції інших органів, які здійснюють нормотворчу підзакон-ну діяльність (Президент України, Кабінет Міністрів України, мі¬ністерства тощо). Здійснюючи законодавчу функцію, Верховна Рада України за допомогою закону (за умови відповідності його Конституції України) надає своєму рішенню вищої юридичної си¬ли, пов'язуючи ним виконавчу і судову владу.
Установча функція Верховної Ради України пов'язана з її учас¬тю у формуванні інших органів державної влади і місцевого само¬врядування та визначенні правових основ їхньої діяльності. Зокрема, Верховна Рада України призначає вибори Президента України та місцеві вибори, дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України тощо.
Контрольна функція Верховної Ради України полягає у здійс¬ненні парламентського контролю, передусім за діяльністю Кабіне¬ту Міністрів України.
