Державний устрій – це система відносини, що виникають на основі норм, закріплених у конституції і конституційних законах і діяльності органів, що складаються в процесі формування і, держави, регіонального і місцевого самоврядування. Організація державного устрою заснована на принципах поділу державної влади на законодавчого, виконавчого і судову, розмежування компетенції між центральною владою, місцевими радами й ін. органами самоврядування на основі верховенства Конституції і законів України. Конституційні основи державного устрою являють собою систему передбачених і закріплених Конституцією основних принципів організації і діяльності держави і його основних інститутів: форм держави, основних елементів (атрибутів) її механізму, основних функцій держави і гарантій державного устрою. Основними принципами державного устрою України відповідно до його Конституції є принципи суверенітету і незалежності держави, демократизму держави, соціального і правового характеру держави, унітарності (єдності) держави. Ст.ст. 1, 2 Конституції. Форма держави – це державний устрій, тобто це його територіальна організація, форма державних зв‘язків між державою в цілому і його частинах, їхнє правове положення. Територіальний устрій України побудовано на принципах єдності, неподільності, недоторканності і цілісності державних території. При рішенні питань територіального устрою враховуються державні інтереси, думки громадян, що проживають на відповідній території, потребі розвитку регіонального і місцевого самоврядування. Україна -це унітарна держава. Територія України поділяється на області, райони, міста, райони в містах, села і селища. До складу України входить Автономна Республіка Крим.
Необхідною ознакою держави є її територія. Вона включає в себе сушу, надра, води (внутрішні води і територіальні води), повітряний простір над ними. Під державним устроєм розуміють національно- та адміністративно-територіальну організацію державної влади, яка включає співвідношення частин держави та її органів між собою і з державою в цілому. Відповідно до цього розрізняють унітарні, федеративні, конфедеративні держави.
Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету. Статус цих одиниць регулюється актами поточного законодавства центральної влади. При цьому у державі діє єдина система законодавства, держадміністрації, єдина судова система, єдине громадянство та ін.
Федерація – це союзна держава. Вона складається з суб’єктів федерації, які мають особливий правовий статус, але при цьому існує центральна федеральна влада, яка є пріоритетною.
Конфедерація – міждержавний союз суверенних та незалежних держав, який створюється з метою досягнення будь-яких соціально-економічних, політичних цілей.
Згідно зі ст.2 Конституції України є унітарною державою. Територія її складає 603,7 тис.кв.км. Основні засади територіального устрою України закріплюються у ІХ розділі Конституції. Відповідно до ст.132 територіальний устрій України визначається на підставі принципів єдиної та цілісної державної території, поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади; забезпечення збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, їх ще більшої інтеграції з урахуванням історичних, економічних, географічних, демографічних особливостей та етнічно-культурної традиції розвитку регіонів України.
Ст.133 Конституції України установлює систему адміністративно-територіального устрою України. До неї входять Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь, територіальні райони в областях, міста, райони в містах, селища, села. Вищими адміністративно-територіальними одиницями в Україні є Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь. Другий рівень адміністративного устрою складають обласні центри та територіальні райони в областях; третій – міста районного підпорядкування, райони в місцях, села та селища.
Конституція України в ст.92 п.13 установлює, що територіальний устрій України визначається виключно її законодавством. До повноважень Верховної Ради (ст.85 п.29) віднесено також утворення і ліквідацію районів, встановлення та зміна меж районів , міст, надання населеним пунктам статусу міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Питання про зміну території України вирішуються всеукраїнським референдумом.
