Педагогічний такт і етика проявляються в оптимістичному погляді на дитину, на її навчання, виховання, розвиток, в гуманному ставленні до дитини. Педагогічний такт і етика передбачають:
1. максимально адекватну оцінку (психологічно правильну оцінку);2. вимогливість у поєднанні з повагою до учня, з справедливістю і добротою;3. витримку і володіння собою для правильного сприйняття і оцінки вчинків учнів;4. винахідливість і гумор у стосунках з дітьми;5. правильний вибір вчителем часу, місця, форми розмови з дитиною, врахування її стану.Стиль педагогічного спілкування (керівництва учнями) - це властивий педагогу спосіб взаємодії з учнями. Він дуже впливає на психологічний клімат в класі, на авторитет вчителя, на розвиток самостійності учнів.Авторитарний - коли вчитель одноособово приймає рішення в питаннях, важливих для цілого класу. Вчитель або не цікавиться думкою учнів, або не враховує її.НЕДОЛІК: не враховуються інтереси учнів, не розвивається їх самостійність; конфлікти, непорозуміння, конфронтація у взаєминах вчителя та учнів.2. Стиль опіки (виконання за дітей різних видів діяльності). Такий стиль зустрічається як в сім'ї, так і в школі: виконання за дітей всієї роботи. В цей час діти позбавляються активності, не розвивається самостійність учнів. Такий стиль недопустимий в середніх класах. 3. Ігноруючий (анархічний, ліберальний) - вчитель формально виконує свої обов'язки, лише викладає предмет і усувається від виховання, рішення проблем класу. Це недопустимий стиль; вчитель не знає учнів; клас невихований, недисциплінований. Учні такого вчителя не люблять. 4. Демократичний, який характеризується взаємодією, співробітництвом педагога і учня, в певних випадках навіть співтворчість. У своїй діяльності педагог виходить з потреб, інтересів учнів, розвиває їх активність і самоврядування. Це найсприятливіший стиль. Виникає взаєморозуміння, взаємоповага, що сприяє становленню авторитету вчителя. Важливо, щоб педагог був демократичним у стосунках з дітьми, але слід використовувати елементи інших стилів
