. 1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного учня.2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.3. Рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика.4. Вивчення особистостей школярів та їх колективів важливе не саме по собі. Воно завжди має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач.5. Прагнути дотримання комплексності у вивченні учнів, охоплювати усі сторони фізичного, психічного і соціального розвитку.6. Застосування методів та методик вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей.7. Дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, має відбуватися у природних умовах навчально-виховного процесу.8. Діагностикою мають бути охоплені усі учні; 9. Діагностика має проводитися систематично.10. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.11. Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки.Особистість школяра:Динаміка потреб, мотивів, інтересів протягом усіх років у школі. Переважаюча направленість особистості, її прояв в різних видах діяльності. Ким бажає бути в колективі: відчутим чи веденим. Переважаючі моральні цінності учня, ставлення до норм і правил поведінки в колективі, до одноліток, дорослих, вчителів. Співвідношення цілей учня з цілями колективу. Життєві цілі і плани учня, їх соціальна значимість. Бажання і готовність брати участь у корисній справі, бути відповідальним за їх виконання. Емоції та почуття в різних ситуаціях. Вольові особливості та їх прояв у колективі. Схильність учня до самовиховання. Розвиток пізнавальних здібностей (пам’ять, мислення, сприйняття ).