. В структурі особистості є ціла мотиваційна сфера, яка складається з різноманітних мотивів: від високих до негативних. Одні мотиви – головні, а інші – другорядні (виступають в окремих ситуаціях). За головними мотивами визначається спрямованість особистості. Спрямованість – це притаманне особистості ставлення до себе та до інших. Мотивами спочатку виступають потреби людини → бажання → інтереси → моральні переконання → ідеали. Мотиваційна сфера постійно розвивається.Види спрямованості особистості:Егоцентрична спрямованість – людиною рухають, є головними такі мотиви: власного благополуччя, власного спокою, власного здоров'я. Така людина може допомогти, але з розрахунку. Власні інтереси над усім, а ставлення до інших визначається корисністю, значимістю для себе.Егоцентрична спрямованість – доморальний рівень розвитку особистості, немає сформованої моральної сфери.Групоцентрична спрямованість, теж доморальний рівень розвитку особистості, утворюється перевагою в житті, діяльності людини мотивів, пов'язаних з інтересами певної групи (сім'я, держава, релігійна конфесія, раса, нація). Людина вчиняє тільки відповідно інтересам групи, інші, хто поза групою, - байдужі або вороги. На повагу, підтримку, допомогу заслуговують лише представники групи.Гуманістична спрямованість утворюється, проявляється у тому, що головними мотивами життя, діяльності, ставлення до інших є служіння істині, справедливості, людству взагалі. Цю спрямованість слід формувати у дітей.Духовна спрямованість – людина вважає себе безсмертною, подобою Божою, частиною Всесвіту → бажання удосконалити себе, бути достойною частиною Всесвіту.
