.Самовиховання – вища форма самоуправління у вихованніСамовиховання – управління, керівництво розвитком власної особистості.Самовиховання – процес самовдосконалення якостей, властивостей, рис власної особистості.Це переборення недоліків власної особистості, розвиток позитивних, необхідних властивостей.У структурі самовиховання є і процес перевиховання.Самовиховання виникає в підлітковому віці. Роль зовнішніх впливів (виховання) з роками зменшується і збільшується значення самовиховання.Самовиховання – це результат правильного виховання. “Хороше виховання – це те, яке спонукає до самовиховання” (В.О. Сухомлинський).Викликати потребу у самовихованні та здатності до самовиховання – важливе завдання виховання.Структура самовиховання1. Самоаналіз, самооцінка – вивчення себе самого – виявлення слабких і сильних сторін, недоліків, прийняття рішення про самовдосконалення.2. Вивчення літератури про розвиток необхідних їй якостей, приклади, зразки. Складається план і правила самовиховання.3. Процес самовиховання із звітами, самоконтролем результатів.Методи самовиховання:самопереконання;самонавіювання;самоконтроль;само покарання;само заохочення та ін.Самовиховання може бути спрямоване на вольову сферу, виховання і перевиховання рис характеру, на моральну сферу, на естетичні та етичні почуття.Є самовиховання:фізичн, розумове трудове
