41.Австрійська школа неокласичної політичної економії. К.Менгер. Ф.Візер. О.Бем-Баверк.

Австрійска школа політ. ек-ії , яка сформувалась у 70-ті 
роки 20 ст. зробила найбільш вагомий внесок у розробку 
ідей Маржиналізму. Її предстаниками були професори 
Віденського ун-ту К.Менгер , Ф.Візер , Е.Бен-Баверк. 
Засновником і лідером школи був К.Менгер(’Основи політ. 
економії’, «Дослідження про методи соц. наук і політ. 
економії зокрема» ). Менгер: Потреба- намагання 
задовільнити певне бажання.Корисність- здатність речі 
задовольнити потребу. Вартість товару народжується з 
його використання у споживанні , а не з того , скільки було 
витрачено на його вир-во. Ф.Візер у працях  ’Природна 
цінність’ , ’Закони влади’ розвиває ідеї Менгера. Закон 
Візера :вартість витрат вир-ва є похідною від вартості 
продукту. Важливою ознакою економіки австрійці (Візер) 
вважали обмеженість матеріальних благ. Є.Бем-Баверк ( 
’капітал і прибуток’) дав доповнений варіант нової теорії. 
Бем-Баверк : суб’єктивна цінність, об’єктивна цінність. 
Розрізняв теперішні і майбутні блага. Таким чином , 
можна підбити підсумки аналізу особливостей 
австрійської школи: 1)в економічному аналізі центр ваги з 
витрат і затрат переключається на кінцеві результати; 
2)вихідним в економічній теорії є суб’єктивне 
мотивування економічної поведінки людей , а не 
об’єктивні фактори; 3)в політекономію вперше був 
внесений принцип граничної корисності; 4)використання 
методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на 
перший план висувається споживання.