1. Історія економіки та економічної думки як наука

Початковий етап еволюції історико-економічних знань 
сучасна економічна наука окреслює працями 
видатнихфілософів, істориків та політичних діячів 
Стародавньої Греції (Ксенофонта, Платона, Арістотеля) та 
Стародавнього Риму (Варрона, Вітрувія, Плінія Старшого), 
Зародження і становлення спеціальних історико-
економічних досліджень відбулось протягом XVI – першої 
половини XIX ст. З'являються галузеві історико-економічні 
праці. В 1514 р. у Франції було видруковано "Трактат про 
асе" Г. Бюде, у 1546 р. - Г. Агріхоли "Про родовища і 
рудники в старі та нові часи", на початку XVII ст. - І. Лафема 
"Історія торгівлі Франції", І. Верденгагена "Трактат про 
ганзейські республіки". Питання з історії економіки та 
господарського побуту розробляли представники 
концепції меркантилізму,англійської та французької шкіл 
класичної політичної економії, школи фізіократів. Автори 
використовувалиісторико-економічні факти, їх 
порівняльний історико-економічний аналіз з метою 
узагальненнягосподарського досвіду, як підґрунтя 
теоретичних висновків Економічна історія як самостійна 
наука (традиційна економічна історія) сформувалась у 
другій половині XIX ст.,виділившись з політичної економії. 
Значний вплив на її розвиток мали праці таких науковців, 
як Дж. Ешлі, , K.Бюхер, М. Вебер, , K. Маркс, М. 
Ковалевський, 
Формування історії економічної думки як науки було 
започатковане в XIX ст. У 1826 р. англійський 
історикполітичної економії Дж.Р. Мак-Куллох з погляду 
рікардіанської ортодоксії опублікував "Історичний 
нарисвиникнення науки політичної економії", у 1845 р. - 
першу анотовану бібліографію економічної 
теорії.Економічна історія та історія економічної думки - це 
обов'язкова складова підготовки економістів, 
юристів,політологів, соціологів на Заході