 |
|
||||||
Тварини України, що зниклиЗа княжої доби було в лісах і степах дуже багато різних тварин З оповідань князя Мономаха знаємо, що він полював на турів Своїми розмірами дикий бик тур перевершував до- машнього Як подають давні описи, у довжину він сягав трьох метрів, у висоту – майже двох, важив же від 800 кг до тонни Шерсть тур мав чорно-брунатну Уздовж лінії хребта завжди проходило світле пасмо, а на голові була рудувата кучерява гривка Найбільше ж очевидців вражали роги: великі, розлогі, ліро подібно вигнуті, вони сягали майже 80 см завдовжки Водилися тури переважно в мішаних лісах, особливо у во- логих і заболочених місцинах Археологи знайшли рештки турів на київській Оболоні Первісно ж тури жили й у лісо- степах, нерідко заходили в степи Пишуть, що стадом турів верховодила стара туриця Бички-доростки збивалися в окремі стада Старі ж бики були більше самітниками Пересічна тривалість життя тура становила років із п’ят на- д цять За умови, звісно, що його ніхто не вполював Сім-вісім тисяч років тому люди взялися за одомашнення турів Уся велика рогата худоба походить від них В околицях Умані, скажімо, ще в XIX столітті, коли гнали волів до води, говорили, що йдуть «напувати турів» Відколи людина навчилася полювати, тур лишався особливо бажаною здобиччю Хоч уполювати його було справою нелег- кою І настільки, що це прирівнювалося до військових подвигів А м’ясом одного тура можна було нагодувати цілу князівську дружину Полювання скорочували поголів’я турів Та справжнім стихійним лихом для цих тварин стало винищення лісів за- для збільшення оброблюваної землі Якщо в ранньому Серед- ньовіччі ліси вкривали три чверті території Західної Європи, то в пізньому цей показник знизився в кілька разів Турам просто забракло місця під сонцем З плином часу про тура стали забувати навіть у тих краях, де він водився найдовше На заході Європи тура плутали із зубром, а на сході по ньому залишилися лише згадки в давніх піснях, звичаях, а також назвах сіл, рік та урочищ Села Тур, Тур’ї Ремети, Турички, Туропин, Туровичі, містечко Турійськ, річка Ту- рія – усе, що залишилося на нашій землі від грізного дикого бика, який кілька сотень років господарював у прадавніх диких пущах Здавалось би, на цьому можна було б поставити крапку в історії тура Але у 20–30-х роках минулого століття вона на- була несподіваного продовження У Німеччині тоді якраз па- нувала мода на все расово чисте Двоє братів, Хайнц і Люц Геки, палкі прихильники нацизму, узялися за відтворення турів У зоопарках Мюнхена й Берліна вони почали схрещу- вати ті породи великої рогатої худоби, які, на думку братів, зберегли найбільше рис дикого бика Однак ані розміру тура, ані величини його рогів – що їх так яскраво змальовано в дав- ніх описах – досягнути не вдалося У науковому світі поставилися доволі скептично до цих експериментів Виведену Геками породу в ліпшому разі на- зивають «новий тур», частіше ж просто й невибагливо: «коро- ва Гека» Сьогодні побачити її можна в деяких європейських заповідниках У Ôранції, наприклад, існує навіть «Ôерма ту- рів», де розводять цих тварин і показують наївним відвідува- чам Чому наївним? Бо справжні тури вже давно вимерли
|
|||||||
|
|||||||
