 |
|
||||||
Легенда про Чорне мореДавно це було Жив на світі казковий богатир, сили не- чуваної, сміливості небаченої Мав він зброю дивовижну – чарівну золоту стрілу Та не тим стріла славилась, що була з чистого золота викута, коштовними каменями прикрашена, а тим, що мала чудесну властивість Варто було богатиреві взяти свій лук, натягти тугу тятиву – і летіла стріла на край світу з такою швидкістю, що людське око не помічало польоту її І там, де вона пролітала, спалахувало повітря, закипала вода, плавилася земля, гинуло все живе Страшна це була зброя На щастя, була вона в надійних руках Богатир був людиною чесною, справедливою і вогнен- ну стрілу без потреби до рук не брав На інші країни він не зазіхав, а на його вітчизну вороги не нападали – боялись Багато-багато років жив на землі цей богатир і невсипуще беріг чудодійну стрілу Та ось настав час розставатися йому з життям Задумався богатир: кому передати стрілу? Чи є в світі людина, якій можна було б довірити стрілу, не побоюю- чись, що вона використає її на шкоду людству? Не можна за- лишити на землі вогненну стрілу, бо злі люди, заволодівши такою страшною зброєю, можуть підпалити весь світ і зруй- нувати його І вирішив богатир сховати чарівну стрілу, та так, щоб її ніхто не зміг знайти протягом тисячоліть! І лише тоді, коли люди навчаться цінувати й берегти мир,– тоді вони знайдуть стрілу, щоб використати її чудодійну силу в мирній праці Покликав богатир синів своїх і говорить їм: – Діти мої, я старий і тяжкохворий Недовго лишилося жити мені на світі Відімкніть підземелля ось цими ключами, візьміть золоту стрілу і киньте її посередині Чорного моря Виконуючи волю вмираючого батька, сини тієї ж ночі ви- рушили в дорогу Зійшли брати на сині гори, піднялися до блакитного неба, і перед їхніми очима далеко внизу розкинулося величезне, безкрає море У його тихих водах відбивалося велике червоне сонце, що саме сходило Це було Чорне море І раптом брати відчули, що шкода їм розлучатися з дорого- цінною стрілою І вирішили вони не викидати таке багатство в море А коли б вони мали вогненну стрілу, то завоювали й під- корили б усі країни, які вони знають, збудували б на вершині гори великий замок, взяли б собі за жінок найкращих у світі красунь домовилися брати, що сховають стрілу в горах, а батькові скажуть, що виконали його волю Так і зробили Проте батько якимось чином розкрив їхній намір і з обу- ренням накинувся на своїх синів Тоді сини, переконавшись, що неможливо залишити за со- бою чудодійну зброю, знову вирушили до берегів далекого моря і з жалем виконали наказ батька Вогненна стріла впала в морську безодню Потемніло від гніву море, закипіли, захвилювалися його тихі води І відтоді не може заспокоїтися Чорне море Трапляється, завирує воно, заклекоче, здійме величезні хвилі, марно нама- гаючись викинути з глибин своїх смертоносну зброю
|
|||||||
|
|||||||
