«Вагнерівська примадонна» ХХ століття

Образ Соломії Крушельницької став уособленням справж-
ньої жіночої вроди, великого таланту й рідкісної природи го-
лосу Голосу, що вражав, полонив, бентежив Який, якось
почувши, уже неможливо було забути
Соломія народилася 1872 року на Тернопільщині в сім’ї
священика Ùе в дитинстві дівчинка виявляла неабиякі му-
зичні здібності Училася грати на фортепіано, співала в хорі
Батько підтримав потяг дочки до співу і на позичені гроші
відправив її навчатися до Львівської консерваторії, яку вона
закінчила з відзнакою
Соломія успішно дебютувала у Львівському оперному теа-
трі Саме тоді її почула італійська співачка Джемма Белінчіо-
ні, яка гастролювала у Львові Помітивши неабиякі вокальні
здібності дівчини, вона запропонувала їй поїхати до Італії на
прослуховування до фахівців У Мілані Соломія почала брати
уроки у відомої викладачки вокалу, яка розкрила широкі
можливості голосу своєї учениці
Через рік Крушельницька вже співала провідні партії на
кращих оперних сценах Італії Тріумф, якого вона досягла в
цій країні, відкрив перед нею двері оперних театрів багатьох
країн світу
Співачка, яка звикла постійно вдосконалюватися, не зупи-
нялася на досягнутому Невдовзі вона поїхала до Відня, щоб вивчити провідні партії в операх Вагнера Це був ризикований крок для молодої співачки: щойно діставшись перших вершин у мистецтві бельканто, опановувати зовсім іншу манеру співу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак утратив го-
лос Однак ризик виправдався: Крушельницька стала найви-
датнішою «вагнерівською примадонною» ХХ століття
Її голос звучав у всьому світі, її запрошували найпрестиж-
ніші театри, і скрізь був тріумф Співаючи у Варшаві, Соло-
мія щороку приїздила на гастрольні вистави до Петербурга
Російська критика називала її «жінкою-Шаляпіним», вищої
оцінки годі було й чекати Запрошена співати в царському
палаці, Крушельницька закінчила свій виступ так, як це за-
вжди робила в усіх країнах світу, – українськими піснями
І коли сам імператор запитав «італійську примадонну», що це
за пісні і якою мовою вона їх співала, Соломія відповіла: «Це
пісні мого народу, українські пісні»
Коли Крушельницькій було трохи за сорок, вона пішла зі сцени, вважаючи, що всі партії її репертуару написано для мо-
лодих жінок Присвятивши себе тільки концертній діяльності, вона виконувала старовинні, класичні, сучасні й народні пісні В Італії Крушельницька прожила понад сорок років, а після смерті свого чоловіка вирішила повернутися на батьківщину
На жаль, життя в тогочасному Львові виявилося для спі-
вачки нелегким Радянська влада відібрала львівський буди-
нок Крушельницької, виділивши їй тільки квартиру Незва-
жаючи на це, Соломія Амвросіївна досить швидко ввійшла в
мистецьке життя міста Вона стала професором Львівської
консерваторії імені Миколи Лисенка, викладала вокал, вла-
штовувала концерти у філармонії
Востаннє співачка вийшла на сцену в 1949 році У Велико-
му залі Львівської філармонії вона вкотре підкорила публіку
надзвичайним голосом і артистизмом Це був майстер-клас
славетної Соломії Мало хто знав, що вона вже була хвора на
рак горла Можна тільки припустити, якою ціною давався їй
спів Через два роки Соломії Крушельницької не стало По-
ховано співачку на Личаківському цвинтарі у Львові