Пісні Дністровського каньйону

Дністровський каньйон здавна вважають одним з най-
красивіших місць нашої країни Дві тисячі восьмого року
інтер нет-користувачі назвали його серед семи головних чудес
України
Покручене русло каньйону простягається на двісті п’ятдесят
кілометрів уздовж межі чотирьох областей Лівий бік є части-
ною Тернопільщини й Хмельниччини, правий – належить
Івано-Ôранківщині й Буковині Тут налічується понад три де-
сятки водоспадів і каскадів Неподалік Дністра шумить один
з найбільших і найкрасивіших в Україні – Червоногородський
(Джуринський), вода якого зривається з сімнадцятиметрової
висоти
Туристів каньйон приваблює не тільки мальовничими
ландшафтами, різноманітністю соснових і мішаних лісів, кра-
сою водоспадів, безліччю джерел із кришталево чистою во-
дою, а й м’яким кліматом Зими тут малосніжні, весна почи-
нається трохи раніше, ніж у Прикарпатті, а літо ніколи не
буває занадто спекотним
Колись цей регіон славився виноградниками До сорокових
років минулого століття вони розросталися в тіні пагорбів
села Хмелева Якісну продукцію переробки винограду, яка
вироблялася в місцевих винокурнях, вивозили до багатьох
міст тогочасної Польщі Кілька десятків років тому насаджен-
ня були знищені, однак селекціонерська слава Хмелевої не
зникла й сьогодні, бо ж саме тут уже п’ять років діє розсад-
ник рідкісних сортів дерев Цей дендрарій став частиною ве-
ликого проекту Проект найменовано за назвою села, у якому,
здається, зупинився час, де орють кіньми, а молотять ціпами
Головна мета задуму – перетворити цю місцевість на терито-
рію успіху, де кожен житель чи турист ставитиметься до зем-
лі та її ресурсів із повагою
Протягом кількох останніх років Хмелева стала улюбле-
ним місцем праці й творчого відпочинку письменників, музи-
кантів, інших митців, яких зачаровують не тільки мальовни-
чі пейзажі, а й тутешні легенди
В одній з них пояснюється походження самої назви «Дніс-
тер» Історія пов’язана зі слов’янським племенем, яке багато
століть тому оселилося в цій місцевості Кожного дня люди
робили на берегах річки відмітини, які слугували їм календа-
рем Одного разу під час повені вода знищила позначки На
запитання: «Хто дні стер?» відказували: «Бурхлива річка»
Відтоді й назвали річку – Дністер Її течія, як і раніше, дуже
сильна
Мальовничі краєвиди села, цікавий побут і гостинність лю-
дей приваблюють сюди митців не тільки з України У загубле-
ний український світ, що кипить від співу пташок, весняного
буйноцвіття трав і дерев на тлі червоних скель, завітали спі-
ваки з Білорусі для співпраці з українським музичним гур-
том Практично незнайомі між собою митці почали репетиції
спільної програми, у якій пізніше слухачі впізнавали відгомо-
ни різних музичних напрямів: класики, року, фольклору й
джазу
Традиційні пісні, співані над Дністром протягом багатьох
століть, які дійшли до нашого часу, зберігає ансамбль «Пере-
мітка» Літні жінки виконують колядки, щедрівки, обрядові
пісні й можуть розповісти про те, що колись весілля на По-
кутті святкували три дні, а на четвертий на голову нареченій
пов’язували перемітку, з якою вона вже ставала заміжньою
жінкою Виконавиці бережуть свої перемітки й саме в них ви-
ходять на сцену Секрети деяких традицій ансамбль розкрив
на пісенному фестивалі, що віднедавна проводиться в селі
Уніж