Ранній автопортрет Шевченка

Упродовж свого творчого життя Шевченко створив понад
тридцять малярських і графічних автопортретів, у яких пере-
дав свої думки, почуття, переживання майже за два десяти-
ліття: від романтичного юнака (ранній автопортрет 1840 року)
до збагаченої досвідом людини, яка прожила нелегке життя
(автопортрет 1861 року)
Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом Шевченка-митця до його творчості
У травні 1838 року, через місяць після викупу з кріпацтва,
Шевченко стає учнем Петербурзької академії мистецтв – од-
ного з найавторитетніших вищих мистецьких закладів у Євро-
пі Розглянувши подані Шевченком малюнки, рада академії
одразу зарахувала обдарованого юнака на навчання до четвер-
того класу (усіх класів курсу малювання було шість), поми-
нувши перші три класи – копіювання гравюр і гіпсових голів
Роки навчання його в академії позначені величезною пра-
целюбністю, систематичною самоосвітою Творче зерно, яке
пригнічувала неволя, тепер дало щедрі сходи Юний худож-
ник багато й плідно працював, випереджаючи академічну
програму, три роки поспіль здобував срібні медалі за екзаме-
наційні роботи
Крім занять зі спеціальних мистецьких дисциплін, Шев-
ченко багато читав, цікавився історією своєї батьківщини, ін-
ших європейських країн І, звісно, писав вірші 1840 року по-
бачила світ його перша збірка – «Кобзар»
Саме в період духовного й творчого піднесення, наприкінці
1839 року, Шевченко розпочав роботу над автопортретом
Твір писав до свого дня народження, як це часто робили ви-
хованці Академії мистецтв
Автопортрет Тараса Шевченка, як і автопортрети інших
студентів, був яскравим романтичним твором, але вирізнявся
серед інших робіт У ньому ліричне поєднувалося з драматич-
ним, замріяність – з тривогою, добросердечність – із сумом,
бадьорість – з легкою втомою Гарний, сповнений гідності й
граційності поворот голови до глядача Ми бачимо зосередже-
не обличчя молодої людини Світло вихоплює з півтемряви
лише обличчя, а все інше тане, ховається в напівпрозорих ті-
нях У порівнянні з яскраво освітленим чолом звертають на
себе увагу сховані в тіні очі Таким чином Шевченко вдається
до типового для романтизму прийому – за допомогою світла й
тіні підкреслює, виділяє те, на що передусім має звернути
увагу глядач Може здатися дивним, що «дзеркало душі» –
очі – художник затінює Але придивіться уважніше Погляд
очей проникливий, спостережливий, сповнений якогось неви-
словленого запитання
Ця аж ніяк не юнацька замисленість здається дивною на
округлому, без жодної зморшки обличчі двадцятишестирічно-
го Шевченка Рожеві, злегка припухлі вуста, ніжна заокру-
гленість гладенько поголених щік і підборіддя, ідеально чис-
те чоло – і раптом цей погляд, цей трагічний злам брів
У не по літах серйозному погляді відбилося нелегке життя:
сирітство, поневіряння, приниження, яких він зазнав, коли
був кріпаком Це образ юнака, якого суворі обставини рано
зробили дорослим Милуючись молодим привабливим облич-
чям, окрасою якого є високе, мовби виточене з мармуру, чоло,
ми не можемо не відчути й передане в автопортреті інтуїтивне
передчуття нелегкого майбутнього
Як і всі відомі сьогодні оригінальні малярські та графічні
роботи Шевченка, цей ранній автопортрет зберігається в Дер-
жавному музеї Тараса Григоровича Шевченка в Києві, є окра-
сою його експозиції Дбайливо зібрані й реставровані художні
твори митця – гордість нашого народу