Історія годинника

Нині дізнатися про час дуже легко – на кожному мобільно-
му телефоні й комп’ютері передбачено функцію годинника
У минулому вироблялося два види хронометрів: кімнатні –
твори високого мистецтва – були привілеєм найбагатших, а
величезні баштові годинники споруджувалися для простолю-
динів, щоб вони вчасно могли відвідувати богослужіння
Якщо поглянути на піддашшя багатьох львівських будин-
ків, можна побачити характерні округлі отвори, які свідчать,
що колись там містилися годинники Хронометри, які нині є
в галицьких містах, – це лише маленька частина того, що
було колись На щастя, найцінніші зразки годинникарської
майстерності збереглися до наших днів Найвідомішим серед
них, безумовно, є годинник Львівської ратуші, якому вже сто
шістдесят років Попри такий поважний вік, він досі працює
на механічному приводі, і годинникар щодня піднімається на
вежу, щоб завести механізм А опівдні з вікон ратуші трубач
виконує мелодію міста
Ùе один старовинний годинник встановлено на дзвіниці
церкви Святого Духа на вулиці Коперника Сам храм не збе-
рігся – його було знищено під час нацистського авіанальоту
на початку Другої світової війни Піднімаючись на вежу,
можна оглянути добре відреставрований механізм Сам же го-
динник працює за допомогою електронного приводу, який
старанно заховано від туристів
Є у Львові місце, де знаходиться найбільша в Україні ко-
лекція старовинних годинників, – Музей етнографії й худож-
нього промислу Із чотирьохсот годинників для огляду пред-
ставлено тільки сто один експонат Інші коштують занадто
дорого, тому співробітники музею не наважуються виставля-
ти їх із міркувань безпеки
У Середньовіччі кімнатні годинники були по кишені хіба
що членам королівської сім’ї Коли відомий мандрівник Мар-
ко Поло привозив із Китаю перші партії порцеляни, вона була
на вагу золота Годинники, зроблені з порцеляни, важили по-
над шістдесят кілограмів і цінувалися навіть дорожче У се-
редньовічних палацах одночасно користувалися сонячними й
механічними хронометрами Перші були еталоном часу, од-
нак у похмуру погоду і вночі доводилося послуговуватися ме-
ханічними, хоча тоді вони не вирізнялися особливою точніс-
тю У кожному маєтку тримали астронома чи математика,
щоб керувати цими годинниками
Над виробленням механізму працювали не тільки годинни-
карі, а й столяри, ювеліри Тому хронометри, виставлені в
музеї, оцінюються як витвір мистецтва Більшу частину ко-
лекції становлять експонати французьких майстрів, оскільки
в середні віки Ôранція була законодавцем моди у виготовлен-
ні й оздобленні кімнатних годинників Особливою гордістю
зібрання є годинник, на корпусі якого міститься скульптура
давньогрецької богині Афіни Є кілька примірників, виготов-
лених українськими майстрами у Львові й Тернополі
Відомі швейцарські годинники з’явилися набагато пізні-
ше Серед них у музеї можна побачити кишеньковий годин-
ник фірми Докса, вироби якої зберегли свій дизайн і сьогодні,
хоча виготовляються в обмеженій кількості
Як твори мистецтва кімнатні хронометри розвивалися до
кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого століття З часом
на зміну поштучному й вартісному ремеслу прийшла конвеєр-
на продукція Тоді з’явилися знамениті лубочні годинники із
зозульками Вони були дешеві, доступні, однак сумнівної
мистецької вартості Водночас почали занепадати й баштові
годинники, потреба в яких зникала Адже тепер кожен меш-
канець міста міг користуватися наручним годинником