Реймське Євангеліє

Реймське євангеліє – маловідомий книжковий раритет,
створений у першій половині ХІ століття й тоді ж назавжди
вивезений з України Але нині нам належить не стільки шко-
дувати за ним, скільки пишатися Адже книга ця стала, як це
не дивно звучить сьогодні, однією з найцінніших духовних
реліквій французького народу Книга, яка найбільше циту-
ється за кордоном у контексті історії Ôранції, має безпосеред-
нє відношення і до української історії, бо пов’язана з іменами
Ярослава Мудрого і його знаменитої доньки Анни
За радянських часів пройшов на екранах кінотеатрів фільм
«Анна Ярославна – королева Ôранції» Багатьох глядачів,
безумовно, привернув увагу один епізод у цьому фільмі: після
урочистого прийому на території Софії Київської високопо-
важного посольства з далекої Ôранції Ярослав Мудрий дає
останні розпорядження щодо посагу своїй наймолодшій донь-
ці Анні, яка має виїжджати до далекої країни як майбутня
дружина французького престолоспадкоємця Одним з перших
як найдорожчий подарунок Анні Ярослав Мудрий назвав
Євангеліє, написане зовсім недавно для великокняжої бібліо-
теки тогочасною давньоукраїнською мовою й оправлене в по-
золочені прикраси
Виявляється, цей епізод з фільму – достовірний історич-
ний факт, який у майбутньому мав цікаву й неоднозначну ін-
терпретацію цілої низки зарубіжних істориків
Анна Ярославна привезла подаровану батьком книгу до невідомої їй Ôранції 1050 року Це давньоукраїнське Єван-
геліє, як засвідчують дослідники, було написане в Києві
спеціально для Анни, бо її ім’я вказане в самому рукописі Створена кирилицею, книга довго нагадувала доньці Ярослава Мудрого про її далеку Батьківщину Вона присягалася на цій книзі, ставши незабаром королевою Ôранції Мож-
ливо, це з її доброї легкої руки, покладеної в урочистий момент коронації на сторінки батькової книги, наступні королі Ôранції започаткували цю традицію – присягу на вір-
ність своєму народові, засвідчену на привезеному з Києва Євангелії
Після смерті Анни Євангеліє якийсь час зберігалося в ко-
ролівських палатах Та ось майбутній король Чехії Карл ІV
вивозить цю духовну реліквію до Праги З добрими намірами,
аби прислужилася вона чеському народові, він дарує книгу
одному з монастирів своєї столиці
Незабаром заново переписана книга, уже з доданим чесь-
ким варіантом, знову опиняється у Ôранції, у місті Реймсі
(звідси назва – Реймське), а в 1793 році знову зникає з архі-
вів Після закінчення революції її віднаходять, і вона вже на-
завжди прописується в Реймській бібліотеці
Один з аргументів, який переконливо засвідчує українське
походження цієї унікальної книги, – кольори ініціалів, заго-
ловних літер і різноманітних заставок, якими завжди слави-
лися київські рукописні шедеври І, безумовно, мають рацію
ті дослідники, які вважають, що саме в ці художні деталі
творці вкладали своєрідний національний код свого народу,
особливості його світосприйняття й мислення У художньому
оформленні Реймського євангелія переважають сині, жовті і
малинові кольори – барви, які були на прапорах Київської
держави, а відтак і козацької України
Хто тільки не «присвоював» собі це Євангеліє: і чехи, і
словаки, і греки, і росіяни Та й серед самих українців, як
зазвичай і в інших принципових питаннях вітчизняної істо-
рії, теж досі немає єдиної думки щодо історії цієї літературної
пам’ятки