Світове дерево

Світове Дерево – це відображення цілісної картини будови Всесвіту, яка була характерна не тільки для світогляду всіх
слов’ян, а й усіх індоєвропейських народів Про універсаль-
ність образу дерева свідчить його розуміння в різних міфоло-
гіях як Дерева Життя, Райського дерева, Дерева пізнання (ін-
коли їх розрізняють, але здебільшого вони мають низку однакових функцій)
Світове Дерево – модель триєдиної вертикальної структури
Всесвіту – три царства: небо (Боги), земля (люди), підземний
світ (предки) Кожне з трьох царств має свою символіку в об-
разах тварин, птахів чи небесних світил Так, верхній небес-
ний світ (крону дерева) представляють сонце, місяць, зорі й
різні птахи: соколи, голуби, орли, соловей, зозуля Середній
світ (стовбур дерева) – бджоли, куниці, домашні тварини
Нижній світ (коріння) – бобри, риби, змії Вертикальна три-
єдність Світового Дерева сакралізує число три і взагалі
трійцю
Горизонтальна площина цього Світового Дерева чітко
структурована на чотири грані в образі статуї Світовида Éого
чотириликість орієнтована на чотири сторони світу – північ,
південь, схід, захід, якими опікуються відповідно Боги: Мо-
коша, Дажбог, Лада і Перун Горизонтальна єдність Дерева
Життя сакралізує число чотири
Сума горизонтальних і вертикальних числових символів
становить священне число сім, а при множенні трьох на чо-
тири отримаємо священне число дванадцять Саме ці числа як
символи космічної будови Всесвіту найчастіше згадуються в
міфологічних і казкових сюжетах українського фольклору:
три яблука, чотири вітри, сім зірок, дванадцять джерел тощо
Дерево Життя розглядається і як жіноче, і як чоловіче на-
чало Наприклад, верба тісно пов’язана з водою (росте над
водою, що вказує на підземні джерела) Чоловіча символіка
притаманна дубу, явору, винограду, плющу, кедру
Дерево Життя чи Дерево Роду – найпоширеніші мотиви на-
родного мистецтва, особливо вишивки на рушниках, малюн-
ки на печах і дверях українських хат, керамічних кахлях і
посуді (тарелях, глечиках) В українських міфах життя де-
рев і життя людей взаємообумовлені, що особливо виявилося
в давньому звичаї саджати дерево при народженні дитини
Вважалося, що якщо дерево буде добре рости, то й дитина
також буде добре розвиватися
Обрядове прикрашання дерева всіма плодами землі є дани-
ною магії родючості – побажання, щоб усі рослини давали
плоди На цю функцію вказує звичай прикрашати Різдвяну
ялинку яблуками й горіхами, а також цю функцію виконує
Дідух – житній сніп, який у Святвечір заносять у хату й став-
лять на покуті
У серцевині Дерева Життя заховані саме життя й найвища
його мета – безсмертя Віра у вічність життя виробила філо-
софське ставлення до смерті Життя не може померти, воно
може залишити дерево, тварину чи людину
Водночас саме Дерево Життя символізує центр світу Цей
мотив центру світу й центру роду яскраво відображений у ко-
лядках, українських обрядових піснях, де Світовим Деревом виступають дуб, явір, сосна, верба, яблуня, береза, калина,
горобина, липа тощо
Давній і стійкий міфопоетичний образ дерева, яким про-
низана релігійна й обрядова сфера життя наших предків, дає
підстави припустити існування первісного міфу про створен-
ня Світу Богом як посадження Дерева, яке стало початком
подальших народжень