поняття про органи, апарата систему органів тваринного організму

Тваринний організм складається з органів, апаратів і систем органів, які з допомо­гою нервової і ендокринної систем об'єднуються в єдине ціле.  Органом називають частину організму, що має певні форму і місце в організмі, по­будована з кількох закономірно з'єднаних тканин і виконує спеціальну функцію.  Органи різної будови, які виконують одну певну функцію, об'єднуються в апарати, а органи подібної

Тваринний організм складається з органів, апаратів і систем органів, які з допомо­гою нервової і ендокринної систем об'єднуються в єдине ціле.

Органом називають частину організму, що має певні форму і місце в організмі, по­будована з кількох закономірно з'єднаних тканин і виконує спеціальну функцію.

Органи різної будови, які виконують одну певну функцію, об'єднуються в апарати, а органи подібної будови — у системи органів. Так, апарат руху складається з кісткової системи, системи з'єднання кісток і м'язової системи, сечостатевий апарат — із сис­тем сечовиділення та розмноження.

В організмі тварин умовно виділяють такі системи органів: кісткову, систему з'єд­нання кісток, м'язову, шкірного покриву, травлення, дихання, сечовиділення, розмно­ження, серцево-судинну, нервову, органів чуття, внутрішньої секреції.

Організм тварин є відкритою, живою, саморегулювальною і самовідтворювальною системою, яка постійно відновлюється і перебуває в постійному взаємозв'язку з умова­ми зовнішнього середовища. Організм і середовище єдині. Організм без зовнішнього середовища, за рахунок якого підтримується його існування, не може виявляти основ­них ознак життя. Функції окремих органів взаємопов'язані між собою і залежні як час­тина від цілого, а сам організм як єдине ціле залежить від будови та функцій окремих органів. Отже, тут виявляються закономірності єдності організму і середовища, форми і функції, спадковості й мінливості, еволюційного розвитку.

Згідно з ученням І.П. Павлова про невризм, організм тварини функціонує як єдине ціле в результаті координуючої та регулювальної діяльності органів нервової системи, особливо кори великих півкуль головного мозку. Через органи чуття нервова система здійснює взаємозв'язок організму із зовнішнім середовищем, його адаптацію до змін цього середовища. Допомагає нервовій системі координувати й регулювати роботу ор­ганів і систем органів також система залоз внутрішньої секреції, здійснюючи з допомо­гою гормонів так звану гуморальну регуляцію.