Особливості навчання іноземної мови учнів середнього шкільного віку.
У підлітковому віці ( з 10-11 до 15 років ) починається: - період найбільш інтенсивного розвитку мислення; - зберігають елементи наочно-образного мислення; - мовленнєва пам’ять більш щільно пов’язана з усвідомленням, систематизацією, встановленням логічних зв’язків. Для старшого середнього віку характерні елементи дорослості, що виявляються у прагненні школяра до самостійності, у відмовленні від допомоги, у незадоволенні контролем за виконанням роботи. Пам'ять підлітка набуває переважно логічного характеру. У засвоєнні матеріалу усе більшого значення набуває прагнення знаходити головне, виділяти опорні пункти, що полегшує запам'ятовування і відтворення. Вимагає від вчителя особливого такту та забезпечення умов для вмотивованого навчання. Ускладнення усних та писемних висловлювань, збільшення їх обсягу (однак все одно висловлювання ще не достатньо послідовні та логічні)
Особливості навчання іноземної мови учнів старшого шкільного віку.
Зв’язок між окремими сторонами психічного розвитку старшокласників та змістом навчання має місце у наступному: 1. Особистість старшокласника спрямована на майбутню професійну діяльність. Це сприяє розвитку професійних інтересів, прагненню до засвоєння інформації про об‘єкт їх підвищеного інтересу тощо. 2. У старшокласників спостерігається синтез відносно високої абстрактно-логічної форми мислення та висхідної тенденції до регуляції власної та чужої поведінки. Такий синтез визначає появу в аналітичній діяльності старшокласника критичних рис, причинного пояснення явищ, прагнення до обговорення проблем, які їх хвилюють, тощо. 3. Мислення старшокласників характеризується високим рівнем узагальнення, абстрагування, їх пам’ять та увага спеціалізуються у відповідності до спрямованості особистості. Велика роль у процесі навчання ІМ на цьому етапі відводиться читанню.
Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, - це оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння і письма, та рецептивними, тобто граматичними навичками аудіювання і читання.
Зміст навчання граматики
Граматичний матеріал
■ активний граматичний мінімум,
■ пасивний граматичний мінімум.
Граматичні навички
■ репродуктивні (говоріння, письмо),
■ рецептивні (аудіювання, читання).
В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного та пасивного граматичного мінімуму:
Шкільний граматичний мінімум
Активний граматичний мінімум
■ для вираження власних думок в усній (говоріння)
чи письмовій (письмо) формах;
■ для розуміння чужих думок, сприйнятих в усній
(аудіювання) чи письмовій (читання) формах.
Пасивний граматичний мінімум
■ для розуміння чужих ду¬мок, сприйнятих в усній (аудіювання) чи письмо¬вій (читання) формах.
Щоб сприймати і розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом.
Граматичні навички мовлення, як і всі інші, повинні характеризуватися такими ознаками, як автоматизованість, гнучкість та стійкість і формуватися поетапно.
