Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння учнями всіма звуками і звукосполученнями виучуваної іноземної мови, наголосом та основними інтонаційними моделями (інтонемами) найбільш поширених типів простих і складних речень. Метою навчання фонетичного матеріалу є формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок. Під слуховимовними навичками мовлення розуміють "навички фонемно правильної вимови всіх звуків у потоці мовлення та розуміння всіх звуків при аудіюванні мовлення". Ритміко-інтонаційні навички —це "навички інтонаційно і ритмічно правильного оформлення мовлення і, відповідно, розуміння мовлення інших людей.
В середній школі дуже важко досягти безпомилковості та аутентичності вимови учнів. Тому вимоги до вимови учнів визначають, виходячи з принципу апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. З цією метою обмежується обсяг фонетичного матеріалу, що вивчається, а також допускається деяке зниження якості вимови окремих звуків та інтонаційних моделей. Апроксимована вимова — це така вимова, в якій, як і в літературній вимові, відсутні фонологічні помилки, але яка, на відміну від літературної вимови, допускає нефонологічні помилки, тобто такі, що не заважають розуміти усні висловлювання та прочитане вголос цією мовою.
Поділ звуків англ. мови. За ознакою схожості/розбіжності звуків іноземної та рідної мов усі звуки іноземної мови умовно розділяють на три групи. 1.звуки, максимально наближені до звуків рідної (укр) мови за акустичними особливостями та артикуляцією (напр, англ.: [b, g, m, s, z]. 2.звуки,які,на перший погляд,дуже схожі на звуки рідної мови,але відрізн. від них за суттєвими ознаками(напр, англ.:[е, і, і:, t, d, v, w, l]). 3. звуки, які не мають артикуляційних або акустичних аналогів у рідній мові учнів. [ 0, n, w, r, h] - Щодо першої групи звуків, то у зв’язку з тим, що вони не викликають труднощів при засвоєнні, вчитель може застосовувати лише вправи на імітацію. Друга та третя групи звуків потребує великої кількості тренувальних вправ, для другої особливо важливими є вправи на контрастування подібних звуків рідної та іноземної мов, бо тут може мати місце інтерференція.
Для навчання вимови іншомовних звуків використовуються
а) вправи на рецепцію б) вправи на репродукцію/продукцію.
Вправи на рецепцію звуків Вправи на впізнавання нового звука/звукосполучення серед інших, наголошеного слова, складу тощо. Вчитель пропонує учням послухати слова (фрази, римівки, віршик), в яких є новий звук.— порахуйте, скільки разів у реченні /римівці/ вірші трапиться звук (...), довга/коротка голосна, слово під наголосом тощо;
— послухайте ряд англійських та українських звуків. Підніміть руку (картку), коли почуєте англійський звук.
Вправи на репродукцію звуків 1)Послухайте слова (словосполучення, фрази) із звуком [...]. Повторіть їх, звертаючи увагу на ... (Некомунікативна вправа на свідому імітацію нового звука, якій передує слухання.)
Крім спеціальних вправ для формування та вдосконалення слуховимовних навичок учнів, широко використовується заучування напам'ять скоромовок, приказок, римівок, віршів, діалогів, уривків з прози, а також читання вголос уривків текстів з підручника.
Навчання інтонації іноземної мови Вправи на впізнавання Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання. Вправа на ідентифікацію Послухайте розпорядження, які дають батьки. Визначте, де вони звертаються до дітей з проханням (П), а де з наказом (Н). Зробіть відповідні позначки біля номера кожного розпорядження.
