(Псевдонім-Силин) В рос.літ увійшов в кін.20х рр.. Світова слова-кін.50х рр..(«Лоліта»).9 рос.романів, 9 англ.романів. Його творчість-передтечія постмодернізму. Не сприймає радян.влади, ненависть до фашизму. Емігрує. Читає лекції про Уліса, про рос.літ., про Дон-Кіхота. Періоди: рос.,англ.,берлін., парзький(немає романів), амер.,швейцар. Експеримент.з формою, ускладнює стиль. Побутописець, психолог. Не реаліст, але вчиться у реалістів. Екзистенц.проблеми, ліричне і поетичне начало, звукові асоціації, багатошарова композ.структура, противник ідейної літ. Серйозне наближення до авангарду, але цю межу він не переступив. Бунін про нього: «Чудовище, но какой талант». 1930 – Защита Лужина (рос.період). Гол.герой – Лужин (його імя дізнаємся аж в кінці роману – Александр Иванович)-інтелектуал. Важке дитинство, маніакальна пристрасть до шахматів. Шахи-ілюзія повнокровного життя. Шукає захист проти суперника в шахах – Тураті, божеволіє, самогубство-вистрибує з вікна. «Лоліта»(1955, видано в Парижі англ..м.) - конфлікт дух.обдарованого самітника із середньостатистичним оточенням (світом пошлості), проблема рутини сімейних стосунків. Гол.герой-Гумбарт страждає манією любові до німфеток (9-14р.). У романі-подорож Америкою. Америка сприймається іронічно, але злочин-типово американський, бо саме тут діє свобода люд.можливостей. Це типовий постмод.роман.
129.
